Машиновипробування сільськогосподарської техніки і технологій

Визначення і загальна характеристика

МАШИНОВИ­ПРО́БУВА­Н­НЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДА́РСЬКОЇ ТЕ́ХНІКИ І ТЕХНОЛО́ГІЙ. Перші ві­домості про М. с. т. і т. в Рос. імперії датовані 1873, коли проводили у Харкові конкурсні ви­пробува­н­ня землероб. знарядь, жаток і молотарок. У пропозиціях, під­готовлених 1877 Петров. академією у Москві, ви­значено цілі та задачі машинови­пробув. організацій, що перед­бачали ви­вче­н­ня окремо або в порівнян­ні за­стосованості машин та знарядь, оцінку з точки зору можливого впровадже­н­ня їх у виробництво. 1900 при Київ. політех. ін­ституті створ. першу в Рос. імперії станцію з ви­пробовува­н­ня машин і знарядь землеробства. Велика роль у роз­витку машинови­пробува­н­ня належить організованому 1907 Бюро по с.-г. механіці Міністерства землеробства і держ. власності Росії, яке очолив В. Горячкін, по­ставивши ви­пробува­н­ня с.-г. техніки на наук. основу. Бюро мало 2 філії — в Якимівці (село Мелітоп. пов. Таврій. губ., нині смт Запоріз. обл.) та Каланбеці (побл. Ташкента). 1907–13 організовано М. с. т. і т. при Моск. с.-г. ін­ституті, Ростов. і Харків. технол. ін­ститутах, Сибір. (м. Омськ, нині РФ) та Прибалтій. (м. Цесіс, нині Латвія) машинови­пробув. станціях. Окрім ви­пробува­н­ня, роз­робле­н­ня методів і необхід. обладна­н­ня, на М. с. т. і т. покладалося також ви­вче­н­ня теор. питань землероб. механіки і створе­н­ня нових кон­струкцій с.-г. машин і знарядь. Наук. положе­н­ня, роз­роблені В. Горячкіним, його спів­роб. та учнями, не втратили актуальності. Після 2-ї світової війни продовжено створе­н­ня роз­галуж. сітки машинови­пробув. станцій, зокрема 1948 — Укр. (с. Дослідницьке, нині смт Васильків. р-ну Київ. обл.) та Пд.-Укр. (Херсон), у 1960-х рр. — Львів., Харків. та Миргород. (Полтав. обл.). 1976 Укр. машинови­пробув. станція реорганіз. у Всесоюз. НДІ з ви­пробувань машин і обладна­н­ня для тварин­ництва та кормови-роб-ва, якому під­порядковувалися 17 машинови­пробув. організацій Далекого Сходу, Серед. Азії, Прибалтики та 4 — у центр. частині РФ. Провід­не місце в діяльності таких станцій від­водили порівнял. ви­пробува­н­ням зразків машин, комплексів і технологій, зокрема закордон., та атестації машин віт­чизн. і зарубіж. виробництва. Знач. внесок зробили фахівці у роз­роб­ле­н­ня та стандартизацію методів ви­пробува­н­ня (10 з них від­знач. премією РМ СРСР) і кон­струкцій машин та технологій з механізації вирощува­н­ня та збира­н­ня цукр. буряків, механізації тварин­ниц. ферм (5 стали лауреатами Держ. премії УРСР у галузі н. і т.). 1991 створ. НВО «Сільгоспмашсистема» Міністерства с. господарства і продовольства України в складі 5-ти машинови­пробув. організацій: Укр. центр із ви­пробува­н­ня та про­гнозува­н­ня с.-г. техніки і технологій, до складу якого нині входить Укр. НДІ з про­гнозува­н­ня та ви­пробува­н­ня техніки і технологій для с.-г. виробництва (УкрНДІПВТ; від 2003 — ім. Л. Погорілого), а також зонал. — Львів., Пд.-укр., Харків. та Миргород. машино-ви­пробув. станції (які 2005 реорганіз. у філії УкрНДІПВТ). Нині осн. зав­да­н­нями М. с. т. і т. є проведе­н­ня держ. прийм. ви­пробувань у природно-клімат. умовах України в господарствах різних форм власності з метою створе­н­ня інформ. бази спожив. характеристик тех. засобів для АПК; ви­пробува­н­ня з метою оцінки від­повід­ності тех. засобів для АПК вимогам Тех. регламентів (функція держави — контроль за без­печністю продукції); ви­пробува­н­ня тех. засобів для за­стосува­н­ня пестицидів і агрохімікатів (держ. екол. контроль допуску на ринок України тех. засобів для за­стосува­н­ня пестицидів і агрохімікатів); ви­пробува­н­ня з метою впровадже­н­ня у виробництво та контролюва­н­ня якості продукції під час виробництва (прийм., період., функц., конт­рол., кваліфікац. та ін.) і маркетинг (фокус-тести, порівнял. та конкурсні ви­пробува­н­ня). Машинови­пробува­н­ня про­йшло знач. шлях диверсифікації за своїм при­значе­н­ням, зокрема як рушій роз­витку с.-г. машинобудува­н­ня, складова машинобудува­н­ня та формува­н­ня ринку техніки, стратегія роз­витку тех. політики, основа тех. модернізації АПК в умовах євроінтеграції, і ви­знаються як осн. складова роз­витку машино­­знавства, машинобудува­н­ня, машиновикори­ста­н­ня та формува­н­ня ринку техніки, обʼ­єд­наних законодав. та нормат.-тех. базою (тех. регулюва­н­ня), формують тех. політику АПК, що має сприяти виконан­ню продовол. політики шляхом впровадже­н­ня новіт. агротехнологій та тех. засобів і забезпечити стале виробництво, без­пеку продукції та праці, енергет. та екол. без­пеку. За­знач. функції — компетенція Міністерства аграр. політики та продовольства України й делеговані УкрНДІПВТ як гол. організації з роз­робле­н­ня стратегії тех. політики за такими напрямками: прикладні наук.-тех. роз­робки в системі інж.-тех. забезпече­н­ня АПК та машиновикори­ста­н­ня (про­гнозува­н­ня роз­витку галузі с.-г. машинобудува­н­ня, роз­робле­н­ня проектів змін до існуючих нормат.-тех. документів, концепцій та про­грам тех. політики в АПК); тех. регулюва­н­ня в системі інж.-тех. забезпече­н­ня АПК в умовах євроінтеграції; ви­пробува­н­ня, ранжува­н­ня та формува­н­ня регістру і поточ. су­провід Держ. реєстру тех. засобів для АПК України (роз­робле­н­ня методик проведе­н­ня нових видів ви­пробувань, створе­н­ня наук.-класифік. пере­ліку машин для госп-в з різним роз­мірно-ресурсно-технол. рівнем); прикладні н.-д. роз­робки з екс­пертизи та оптимізації систем технол. операцій і комплексів машин (проведе­н­ня дослідж. та впровадже­н­ня у с.-г. виробництво технологій і комплексів машин, спрямов. на забезпече­н­ня без­пеки продукції та продовол. без­пеки країни в умовах зміни клімату та ін. викликів сьогоде­н­ня); трансфер ін­новацій, створе­н­ня інформ. баз даних, пошире­н­ня знань за результатами наук.-ви­пробув. діяльності. Знач. внесок у роз­виток М. с. т. і т. зробили Г. Кукта, Л. Погорілий, В. Кравчук, В. Рубльов, О. Голованов, А. Фомічов, О. Маковецький, М. Луценко, В. Таргоня, Б. Рябцев.

В. І. Кравчук, В. Г. Гусар

Завантажити статтю