Машиновипробування сільськогосподарської техніки і технологій

Визначення і загальна характеристика

МАШИНОВИПРО́БУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДА́РСЬКОЇ ТЕ́ХНІКИ І ТЕХНОЛО́ГІЙ. Перші відомості про М. с. т. і т. в Рос. імперії датовані 1873, коли проводили у Харкові конкурсні випробування землероб. знарядь, жаток і молотарок. У пропозиціях, підготовлених 1877 Петров. академією у Москві, визначено цілі та задачі машиновипробув. організацій, що передбачали вивчення окремо або в порівнянні застосованості машин та знарядь, оцінку з точки зору можливого впровадження їх у виробництво. 1900 при Київ. політех. інституті створ. першу в Рос. імперії станцію з випробовування машин і знарядь землеробства. Велика роль у розвитку машиновипробування належить організованому 1907 Бюро по с.-г. механіці Міністерства землеробства і держ. власності Росії, яке очолив В. Горячкін, поставивши випробування с.-г. техніки на наук. основу. Бюро мало 2 філії — в Якимівці (село Мелітоп. пов. Таврій. губ., нині смт Запоріз. обл.) та Каланбеці (побл. Ташкента). 1907–13 організовано М. с. т. і т. при Моск. с.-г. інституті, Ростов. і Харків. технол. інститутах, Сибір. (м. Омськ, нині РФ) та Прибалтій. (м. Цесіс, нині Латвія) машиновипробув. станціях. Окрім випробування, розроблення методів і необхід. обладнання, на М. с. т. і т. покладалося також вивчення теор. питань землероб. механіки і створення нових конструкцій с.-г. машин і знарядь. Наук. положення, розроблені В. Горячкіним, його співроб. та учнями, не втратили актуальності. Після 2-ї світової війни продовжено створення розгалуж. сітки машиновипробув. станцій, зокрема 1948 — Укр. (с. Дослідницьке, нині смт Васильків. р-ну Київ. обл.) та Пд.-Укр. (Херсон), у 1960-х рр. — Львів., Харків. та Миргород. (Полтав. обл.). 1976 Укр. машиновипробув. станція реорганіз. у Всесоюз. НДІ з випробувань машин і обладнання для тваринництва та кормови-роб-ва, якому підпорядковувалися 17 машиновипробув. організацій Далекого Сходу, Серед. Азії, Прибалтики та 4  — у центр. частині РФ. Провідне місце в діяльності таких станцій відводили порівнял. випробуванням зразків машин, комплексів і технологій, зокрема закордон., та атестації машин віт­чизн. і зарубіж. виробництва. Знач. внесок зробили фахівці у розроб­лення та стандартизацію методів випробування (10 з них відзнач. премією РМ СРСР) і конструкцій машин та технологій з механізації вирощування та збирання цукр. буряків, механізації тваринниц. ферм (5 стали лауреатами Держ. премії УРСР у галузі н. і т.). 1991 створ. НВО «Сільгоспмашсистема» Міністерства с. господарства і продовольства України в складі 5-ти машиновипробув. організацій: Укр. центр із випробування та прогнозування с.-г. техніки і технологій, до складу якого нині входить Укр. НДІ з прогнозування та випробування техніки і технологій для с.-г. виробництва (УкрНДІПВТ; від 2003 — ім. Л. Погорілого), а також зонал. — Львів., Пд.-укр., Харків. та Миргород. машино-випробув. станції (які 2005 реорганіз. у філії УкрНДІПВТ). Нині осн. завданнями М. с. т. і т. є проведення держ. прийм. випробувань у природно-клімат. умовах України в господарствах різних форм власності з метою створення інформ. бази спожив. характеристик тех. засобів для АПК; випробування з метою оцінки відповідності тех. засобів для АПК вимогам Тех. регламентів (функція держави — контроль за безпечністю продукції); випробування тех. засобів для застосування пестицидів і агрохімікатів (держ. екол. контроль допуску на ринок України тех. засобів для застосування пестицидів і агрохімікатів); випробування з метою впровадження у виробництво та контролювання якості продукції під час виробництва (прийм., період., функц., конт­рол., кваліфікац. та ін.) і маркетинг (фокус-тести, порівнял. та конкурсні випробування). Машиновипробування пройшло знач. шлях диверсифікації за своїм призначенням, зокрема як рушій розвитку с.-г. машинобудування, складова машинобудування та формування ринку техніки, стратегія розвитку тех. політики, основа тех. модернізації АПК в умовах євроінтеграції, і визнаються як осн. складова розвитку машино­знавства, машинобудування, машиновикористання та формування ринку техніки, об’єднаних законодав. та нормат.-тех. базою (тех. регулювання), формують тех. політику АПК, що має сприяти виконанню продовол. політики шляхом впровадження новіт. агротехнологій та тех. засобів і забезпечити стале виробництво, безпеку продукції та праці, енергет. та екол. безпеку. Зазнач. функції — компетенція Міністерства аграр. політики та продовольства України й делеговані УкрНДІПВТ як гол. організації з розроблення стратегії тех. політики за такими напрямками: прикладні наук.-тех. розробки в системі інж.-тех. забезпечення АПК та машиновикористання (прогнозування розвитку галузі с.-г. машинобудування, розроблення проектів змін до існуючих нормат.-тех. документів, концепцій та програм тех. політики в АПК); тех. регулювання в системі інж.-тех. забезпечення АПК в умовах євроінтеграції; випробування, ранжування та формування регістру і поточ. супровід Держ. реєстру тех. засобів для АПК України (розроблення методик проведення нових видів випробувань, створення наук.-класифік. переліку машин для госп-в з різним розмірно-ресурсно-технол. рівнем); прикладні н.-д. розробки з експертизи та оптимізації систем технол. операцій і комплексів машин (проведення дослідж. та впровадження у с.-г. виробництво технологій і комплексів машин, спрямов. на забезпечення безпеки продукції та продовол. безпеки країни в умовах зміни клімату та ін. викликів сьогодення); трансфер інновацій, створення інформ. баз даних, поширення знань за результатами наук.-випробув. діяльності. Знач. внесок у розвиток М. с. т. і т. зробили Г. Кукта, Л. Погорілий, В. Кравчук, В. Рубльов, О. Голованов, А. Фомічов, О. Маковецький, М. Луценко, В. Таргоня, Б. Рябцев.

Завантажити статтю