МЕДВЕ́ДЄВ Олексій Васильович (16. 03. 1884, с. Серено-Завод Калуз. губ., Росія — 30. 10. 1937, Мос­­ква) — радянський і партійний діяч. 1904 вступив до РСДРП(б), став чл. її Харків. комітету. За­ймався рев. діяльністю, зокрема у Луганську, Харкові, Ризі, Петро­граді (нині С.-Петербург). Учасник більшов. пере­вороту 1917 у Петро­граді, воєн. дій 1918–20 у складі Червоної армії. 1919 — голова Білоцерк. повіт. комітету КП(б)У і ревкому, від 1922 — голова Харків. губ­профради. Був головою Центр. контрол. комісії КП(б)У (1923–24); нар. комісаром робітн.-селян. інспекції УСРР, секр. ЦК КП(б)У (1924); чл. ЦК КП(б)У (1924–29) та ЦК ВКП(б) (1924–30); секр. Катеринослав. окруж. комітету КП(б)У, 2-м секр. ЦК КП(б)У (1927–29); чл. політбюро ЦК КП(б)У (1924–25 та 1927–29) ВУЦВК і ЦВК СРСР кількох скликань, чл. Верхов. Суду СРСР. 20 серпня 1937 заарешт., засудж. до роз­стрілу. Реабіліт. 1956.