Медвецький Яків
МЕДВЕ́ЦЬКИЙ Яків (07. 01. 1880, с. Цвітова, нині Бучац. р-ну Терноп. обл. — 27. 01. 1941, м. Краків, Польща) — церковний діяч УГКЦ. Доктор богослов’я (1910). Після закін. гімназії студіював богослов. науки у Львів. університеті. 1905 рукопоклад. на священика, душпастирював у Станіслав. єпархії. Після здобуття докторату у Віден. університеті признач. проф. Станіслав. духов. семінарії (нині Івано-Франківськ), де до 1936 викладав Святе Письмо Старого Заповіту, старослов’ян. мову, ексґезу та юдаїку (1912–14 також був віце-ректором). 1921 став референтом єпископ. консисторії, 1925 — почес. крилошанином, 1927 — кустосом, 1929 — архідияконом Станіслав. греко-катол. капітули. 1935 папа Пій ХІ іменував М. своїм домовим прелатом, а 1936 призначив Апостол. адміністратором Лемківщини, який підпорядковувався безпосередньо Ватикану. Проводив діяльність для зменшення укр. впливу на насел. краю, що узгоджувалося з політикою уряду Польщі стосовно роз’єднання та денаціоналізації українців Лемківщини, стримування їхнього нац. руху. Підтримував русофільство, співпрацював з Товариством ім. Качковського. Провів реорганізацію курії, внаслідок чого з неї усунено національно свідомих священиків. Підтвердив заборону виконувати укр. духовні пісні в греко-катол. церквах, запроваджену раніше. Від 1937 видавав двотижневик «Карпатський дзвін», одночасно заборонив священикам читати й виписувати часописи «Український бескид», «Наш лемко», «Нове село» (також звернувся з листом до пошт. урядів і постерунків поліції з вимогою надавали інформацію про порушників цієї заборони). 1938 перевів свою резиденцію із с. Риманів-Здруй у м. Санок (обидва — нині Підкарп. воєводства, Польща).
Рекомендована література
- Смерть Апостольського Адміністратора // Краків. вісті. 1941, 29 січ.;
- Шафран П. Український національний рух на Лемківщині після Першої світової війни // Лемківщина. 2004. Ч. 2(97).