Медицина морська

Визначення і загальна характеристика

МЕДИЦИ́НА МОРСЬКА́ — галузь медичної науки профілактичного напряму, що ви­вчає теорію та практику охорони здо­ровʼя на водному транс­порті. Її метою є дослідж. умов праці та побуту моряків, а також вироб­ле­н­ня наук. об­ґрунтованих профілакт. заходів спрямов. на запобіга­н­ня профес. захворюва­н­ням. М. м. — між­дисциплінарна галузь. 1861 у Рос. імперії вперше у світі роз­почато ви­да­н­ня ж. «Медицинскія прибавленія къ “Морскому сборнику”» (від 1911 — «Морской врачъ»). В осн. мор. державах світу подібні ви­да­н­ня зʼявилися пізніше: 1864 — у Франції, 1894 — Італії, 1907 — США, 1915 — Англії. Так були закладені принципи спеціальності «мор. медицина». У цей період галузь роз­глядали в аспекті військ.-мор. медицини. Мор. лікарі брали участь у проектуван­ні, контролі будівництва та при­ймал. ви­пробува­н­нях суден. Серед видат. організаторів військ.-мор. медицини — Д. Синопеус, А. Бахерахт, К. Ро­зенберг, В. Кудрін. Ві­домі також зарубіжні мор. лікарі Д. Лінд та Ґ. Блейн, які стали засн. М. м. у Великій Британії. 1858 у Рос. імперії створ. перше наук. товариство мор. лікарів у С.-Пе­тербурзі, а згодом і в ін. порт. містах. Велике значе­н­ня для роз­витку М. м. мало формува­н­ня нових мед. галузей: суднової гігієни і санітарії, клін. напряму М. м., у 1970-х рр. — ви­вче­н­ня про­блеми адаптації людини до жит­тєдіяльності в умовах Світ. океану. У 1960-х рр. на між­нар. симпозіу­мах були ви­значені методологія, актуал. про­блеми і зав­да­н­ня М. м. В Україні центром ви­вче­н­ня галузі є Одеса. Знач. внесок у роз­виток М. м. зробили укр. учені: М. Ясиновський, Л. Алейникова, Ю. Курако, І. Герцен, А. Лобенко, В. Волянський, А. Войтенко, В. Лісобей, Л. Шафран та ін. Для на­да­н­ня вищої мор. мед. освіти 1977 у складі Одес. мед. ін­ституту на базі факультету удосконале­н­ня лікарів організовано клін. каф. М. м. (перший зав. — М. Денисюк; нині — каф. профпатології, клін. лаборатор. та функціонал. діагностики, зав. — О. Ігнатьєв), осн. мета якої — післядипломне навч. лікарів за спеціальністю «судновий лікар». 1992 каф. разом із лікувал.-профілакт. закладами мор. транс­порту уві­йшла до складу НВО «Медицина транс­порту», що під­вищило рівень мед. забезпече­н­ня моряків та сприяло роз­витку М. м. як наук. дисципліни. Каф. також є засн. наук.-пед. мед. школи «Фізіологія і патологія адаптації людини до умов Світ. океану». Спів­роб. каф. ви­дано «Справочник судового врача» (К., 1983; 1992), посібник «Неот­ложные со­стояния и экстрен­ные меро­приятия при заболеваниях внутрен­них органов у моряков» (1991), «Справочник меро­приятий первой медицинской помощи и профилактики отравлений, повреждений и заболеваний, связан­ных с морской пере­возкой опасных грузов» (1992; обидва — Одеса), моно­графію «Адаптация человека к условиям Мирового океана» (К., 1997), «Атлас опасных для человека животных Мирового океана» (О., 1998; українською мовою — Т., 2012), «Медицина туризма и путешествий» (О., 2013) та ін. З метою наук. роз­робле­н­ня питань адаптації людини до умов Світ. океану та роботи на суднах, жит­тєзабезпече­н­ня моряків, ви­вче­н­ня особливостей епідеміології, діагностики, лікува­н­ня та профілактики захворювань працівників водного транс­порту 1997 в Одесі організовано Укр. НДІ мор. медицини (дир. — А. Лобенко), який був ви­знаний практ. цент­ром ВООЗ із про­блем М. м. Провід­ні мор. держави (Велика Британія, Португалія, Греція, країни Скандинавії тощо) офіційно ви­знають М. м. як окрему спеціальність. У ВООЗ організовано департамент із мор. медицини, низку конвенцій Між­нар. організації праці присвячено проб­лемам галузі. Під егідою ВООЗ і Між­нар. організації праці кожні 2 р. проходять між­нар. симпозіуми з М. м. Неодноразово між­нар. наук.-практ. конф. проводили в Одесі (1976, 1992, 1997, 1999, 2003, 2005, 2008, 2011, 2013, 2015). У фізіології мор. праці профес. діяльність суднових фахівців роз­глядають як специфіч. вид трудової діяльності (враховуючи єд­ність зони праці та від­починку), за по­стій. впливу склад. комплексу факторів зовн. середовища, сут­тєвого пере­вище­н­ня сан. норм шуму, вібрації, електромагніт., інфрачервоних ви­промінювань, ча­стою зміною часових поясів та метеокліматич. зон, високого психоемоц. напруже­н­ня. Все це призводить до того, що захворюваність мор. фахівців у морі сут­тєво пере­вищує аналогіч. показник на березі. Тех. досягне­н­ня остан. років внесли сут­тєві зміни в судноводі­н­ня, мореплавство та М. м. Змінилися умови й організація праці на морі та у внутр. водах, а також структура захворюваності на флоті. Не­зважаючи на процеси, що від­буваються в мор. галузі України протягом остан. десятиріч, М. м. залишається необхідною й нині. Оскільки профес. група «моряк» існує та працює на суднах іноз. судно­власників, є потреба в ціліс. моніторингу її стану здоровʼя. Сучас. судно­власник чітко знає, що «придатний за станом здо­ровʼя моряк — без­печний моряк» (фінський науковець Х. Саарні). Це гарантує без­печність суден та екіпажів. Мед. огляди моряків допомагають запобігти або попередити захворюва­н­ня, тому їх повин­ні здійснювати за єдиними критеріями. Також важливими залишаються пита­н­ня інфекц. без­пеки укр. мор. портів, про­блеми епідеміології та попередже­н­ня інфекц. захворювань у працівників флоту і морегосп. комплексу. Ці та інші пита­н­ня роз­робле­н­ня нових мед. технологій, впровадже­н­ня в практику мед. су­проводу плав­складу сучас. стандартів діагностики, лікува­н­ня та реабілітації, вдосконале­н­ня роботи мед. комісій із проведе­н­ня поперед. та період. медо­глядів роз­глядає Всеукр. асоц. мор. медицини. Пита­н­ня галузі висвітлює «Вісник морської медицини» (засн. 1997).

Літ.: Лисобей В. А. Заболеваемость работников транс­порта. О., 2005; Ігнать­єв О. М., Мацегора Н. А., Ярмула К. А., Панюта О. І. та ін. Екс­тремальні фактори морської галузі. Вплив вібрації на здоровʼя людини // Вісн. мор. медицини. 2010. № 3; Ігнатьєв О. М., Мацегора Н. А., Ярмула К. А., Шухтин В. В. та ін. Професійні інтоксикації на водному транс­порті // Там само. 2011. № 1; Сиденко В. П., Голубятников Н. И., Лобенко А. А., Ворохта Ю. Н., Марчевский И. Я. Морская медицинская лоция. О., 2014; Игнатьєв А. М., Панюта А. И., Ярмула К. А., Ямилова Т. Н. и др. Про­блемы медицинских осмотров моряков в Украине на современ­ном этапе // Вісн. мор. медицини. 2015. № 1.

О. М. Ігнатьєв, Т. П. Опаріна, К. А. Ярмула

Завантажити статтю