Міллер Ілля Соломонович
МІ́ЛЛЕР Ілля Соломонович (Миллер Илья Соломонович; 19. 01. 1919, м. Харбін, Китай — 07. 01. 1978, Москва) — російський історик. Доктор історичних наук (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. 1940 закін. Моск. університет (учень В. Пічети). Від 1947 працював у Інституті слов’янознавства і балканістики АН СРСР (Москва): від 1966 — зав. сектору міжслов’ян. зв’язків, згодом — сектору нової історії країн Центр. Європи. Досліджував громад.-політ. течії та визв. рух 18–19 ст. у Польщі. Співкер. рад.-польс. вид. — 25-том. серії «Восстание 1863 г.: Материалы и документы» (1961–86), де вміщено багато джерел із укр. історії, зокрема два томи присвяч. суспільно-політ. рухові в Україні 1856–64. Брав участь у підготовці колектив. праці «История Польши» (т. 1–3, Москва, 1954–58).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Накануне отмены барщины в Галиции // Ученые зап. Ин-та славяноведения. 1949. Т. 1; Революционное движение в русской армии и восстание 1863 г. 1964 (співавт.); Исследование по истории народов Центральной и Восточной Европы ХІХ в. 1980 (усі — Москва).
Рекомендована література
- Фалькович С. М. И. С. Миллер // Новая и новейшая история. 2008. № 5.