МІ́Л­ЛЕР Ілля Соломонович (Мил­лер Илья Соломонович; 19. 01. 1919, м. Харбін, Китай — 07. 01. 1978, Москва) — російський історик. Доктор історичних наук (1965). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. 1940 закін. Моск. університет (учень В. Пічети). Від 1947 працював у Ін­ституті сло­вʼяно­знавства і балканіс­тики АН СРСР (Москва): від 1966 — зав. сектору між­словʼян. звʼязків, зго­­дом — сектору нової історії країн Центр. Європи. Досліджував громад.-політ. течії та визв. рух 18–19 ст. у Польщі. Спів­кер. рад.-польс. вид. — 25-том. серії «Вос­­стание 1863 г.: Материалы и до­кументы» (1961–­86), де вміщено багато джерел із укр. історії, зокрема два томи присвяч. су­спільно-політ. рухові в Україні 1856–64. Брав участь у під­готовці колектив. праці «История Польши» (т. 1–3, Москва, 1954–58).