Мінералогічна колекція Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення

МІНЕРАЛОГІ́ЧНА КОЛЕ́КЦІЯ ІН­СТИТУ́ТУ ГЕОХІ́МІЇ, МІНЕРАЛО́ГІЇ ТА РУДОУТВО́РЕ­Н­НЯ ім. М. Семененка НАНУ Започаткована 1978 у Києві при Ін­ституті геохімії та фізики мінералів АН УРСР (нині Ін­ститут геохімії, мінералогії та рудо­утворе­н­ня НАНУ, ІГМР). Її основою стали робочі колекції академік АН УРСР Є. Лазаренка й О. Поварен­них, які очолювали в ІГМР від­діли мінералог. профілю. Подальше роз­шире­н­ня мінералог. зі­бра­н­ня від­бувалося за рахунок зразків, зі­браних спів­робітниками під час планових темат. робіт і спеціалізов. екс­педицій у різні регіони колиш. СРСР та за його межі. Знач. внесок у формува­н­ня колекції зробили В. Беліченко, О. Вишневський, М. Владикін, А. Волошин, С. Галій, К. Деревська, Е. Жовинський, В. Квасниця, Ю. Кобяшев, Г. Кульчецька, І. Латиш, Ю. Мельник, В. Мельников, В. Павлишин, О. Пономаренко, Г. Рогачевсь­кий, В. Семененко, М. Семененко, В. Хоменко, Л. Яхонтова. Джерелом поповне­н­ня були також подарунки приват. осіб, зокрема І. Александрова, Г. Без­вушко, М. Бітмана, А. Коваленка, Ф. Лисенка, Є. Науменка, Д. Нехайчука, Д. Ситнікова, В. Сковороднєва, В. Сурової. Колекція роз­таш. в приміщен­ні пл. 150 м², умовно поділеному на 3 частини, де організовано темат. екс­позиції. У колекц. фонді — понад 7 тис. зразків, що пред­ставляють майже 1 тис. мінерал. видів та їх різновидів. За різноманітністю мінералів колекція ІГМР — одна з кращих мінералог. зі­брань України. Гео­графія екс­понатів охоплює понад 50 країн світу з усіх континентів. Бл. 60 % зі­бра­н­ня знаходиться в по­стій. екс­позиціях, головними серед яких є «Систематична мінералогія», «Мінерали України» та «Мінерали зарубіж­жя». Створені та періодично оновлюються екс­позиції «Каменебарвний букет з кремнезему», «Агатова і яшмова палітра», «Карбонатне роз­маї­т­тя» тощо. Екс­позицію «Систематична мінералогія» організовано від­повід­но до кри­сталохім. класифікації К. Штрунца, у ній нараховують бл. 1 тис. зразків із родовищ і рудо­проявів України й багатьох країн світу. Серед унікал. мінералів — лазаренкоїт з кобальт-нікелевого родовища Хову-Акси в Зх. Сибіру (на­званий на честь Є. Лазаренка), баделеїт з місцевості побл. м. Ковдор (Мурман. обл.), лейкосфеніт, гадолініт-(Y), монацит із Ловозер. масиву, вино­градовіт, джерфішерит з Хібін на Кольс. п-ові, бісміт з Тигриного родовища у Примор. краї, ринерсоніт з Гольцов. родовища в Іркут. обл., заварицькіт із родовища Шерлова Гора в Забайкал­лі, афганіт і бистрит з Малобистрин. родовища в Прибайкал­лі (усі — РФ), турке­станіт з масиву Дара-і-Піоз у Таджики­стані. Понад 2 тис. зразків екс­позиції «Мінерали України» ре­презентують різноманітні за мінералог. спеціалізацією регіони: Карпатський, Волино-Поділ. плиту, УЩ, Донец. складчасту обл. і Крим. Вагомим на­дба­н­ням колекції є зразки мінералів із камер. пегматитів Волині. Це кри­стали-гіганти та велетен. друзи кварцу й польових шпатів, кри­стали топазу, берилу, флюориту. Сформовані окремі вітрини для зразків з Приазовʼя та Криворіз. залізоруд. басейну. В екс­позиції «Мінерали України» пред­ставлені також зразки мінералів, уперше від­критих на території України: волнін, калушит, карпатит, сколіт із Карпат. регіону; ауербахіт, тараміт, приазовіт із нефелін. сієнітів Приазов. масиву; донбасит і тарасовіт із кварц. жил Нагол. кряжу в Донбасі; керченіт, мітридатит, тосудит із Криму. Остан. часом завдяки мінералогам-аматорам під­роз­діл поповнився новими цікавими зразками. Серед них — кри­стал топазу роз­міром 5 × 8 × 11 см зі скупче­н­нями щетинок кериту. Ця органічна речовина з ряду твердих бітумів виявлена в камері лише одного граніт. пегматиту Волині. Раніше в колекції ІГМР керит був пред­ставлений лише у ви­гляді мономінерального чорного войлокоподіб. агрегату, складеного короткими пере­плетеними волокнами. Є зразки із Завалів. родовища графіту, в яких агрегати романешиту утворюють ниркоподібні скоринки на обʼєм. дендритах графіту. Поповнено колекцію зразками перотита з лужних метасоматитів екзоконтакт. зони Маріуп. масиву нефелін. сієнітів у Сх. Приазовʼї (друга знахідка цього мінералу у світі, 1992). Серед поповнень зі Сх. При­азовʼя — зразки метасоматитів із карʼєрів смт Старий Крим Донец. обл., де зна­йдено кри­стали топазів довж. до 2 см. У зі­бран­ні минулих років виявлено рідкіс. сульфоселенід вісмуту — лайтакарит з ур­очища Подулки в Закарпат­ті. Серед зразків екс­позиції «Мінерали зарубіж­жя» досить цін­ними є астрофіліт. «сонця» з Кольс. п-ова, кри­стали та друзи кварцу з Паміру й Уралу, кальцит. «троянди» і друза андрадиту з Примор. краю. 2014 в колекції зʼявилися зразки ларніт-майєніт. породи з формації Хатрурим (Ізраїль). Рос. мінералог В. Шаригін подарував голотипні зразки з шуламітитом і фторкюйгенитом. Колекцію ІГМР використовують з наук. та освіт­ньо-пі­знавал. метою. Неодноразово декор. та рідкісні зразки були екс­поновані на ви­ставках. Н.-д. робота спрямована на детал. ви­вче­н­ня мінерал. видів та їх різновидів, роз­робле­н­ня темат. планів, створе­н­ня нових екс­позицій і модернізацію наявних, а також на поповне­н­ня зі­бра­н­ня новими надходже­н­нями. Інформація про колекцію зведена в електрон. каталог, що по­стійно оновлюють.