ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Мінералогічна колекція Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення

МІНЕРАЛОГІ́ЧНА КОЛЕ́КЦІЯ ІНСТИТУ́ТУ ГЕОХІ́МІЇ, МІНЕРАЛО́ГІЇ ТА РУДОУТВО́РЕННЯ ім. М. Семененка НАНУ Започаткована 1978 у Києві при Інституті геохімії та фізики мінералів АН УРСР (нині Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ, ІГМР). Її основою стали робочі колекції академік АН УРСР Є. Лазаренка й О. Поваренних, які очолювали в ІГМР відділи мінералог. профілю. Подальше розширення мінералог. зібрання відбувалося за рахунок зразків, зібраних співробітниками під час планових темат. робіт і спеціалізов. експедицій у різні регіони колиш. СРСР та за його межі. Знач. внесок у формування колекції зробили В. Беліченко, О. Вишневський, М. Владикін, А. Волошин, С. Галій, К. Деревська, Е. Жовинський, В. Квасниця, Ю. Кобяшев, Г. Кульчецька, І. Латиш, Ю. Мельник, В. Мельников, В. Павлишин, О. Пономаренко, Г. Рогачевсь­кий, В. Семененко, М. Семененко, В. Хоменко, Л. Яхонтова. Джерелом поповнення були також подарунки приват. осіб, зокрема І. Александрова, Г. Безвушко, М. Бітмана, А. Коваленка, Ф. Лисенка, Є. Науменка, Д. Нехайчука, Д. Ситнікова, В. Сковороднєва, В. Сурової. Колекція розташ. в приміщенні пл. 150 м2, умовно поділеному на 3 частини, де організовано темат. експозиції. У колекц. фонді — понад 7 тис. зразків, що представляють майже 1 тис. мінерал. видів та їх різновидів. За різноманітністю мінералів колекція ІГМР — одна з кращих мінералог. зібрань України. Географія експонатів охоплює понад 50 країн світу з усіх континентів. Бл. 60 % зібрання знаходиться в постій. експозиціях, головними серед яких є «Систематична мінералогія», «Мінерали України» та «Мінерали зарубіжжя». Створені та періодично оновлюються експозиції «Каменебарвний букет з кремнезему», «Агатова і яшмова палітра», «Карбонатне розмаїття» тощо. Експозицію «Систематична мінералогія» організовано відповідно до кристалохім. класифікації К. Штрунца, у ній нараховують бл. 1 тис. зразків із родовищ і рудопроявів України й багатьох країн світу. Серед унікал. мінералів — лазаренкоїт з кобальт-нікелевого родовища Хову-Акси в Зх. Сибіру (названий на честь Є. Лазаренка), баделеїт з місцевості побл. м. Ковдор (Мурман. обл.), лейкосфеніт, гадолініт-(Y), монацит із Ловозер. масиву, виноградовіт, джерфішерит з Хібін на Кольс. п-ові, бісміт з Тигриного родовища у Примор. краї, ринерсоніт з Гольцов. родовища в Іркут. обл., заварицькіт із родовища Шерлова Гора в Забайкаллі, афганіт і бистрит з Малобистрин. родовища в Прибайкаллі (усі — РФ), туркестаніт з масиву Дара-і-Піоз у Таджикистані. Понад 2 тис. зразків експозиції «Мінерали України» репрезентують різноманітні за мінералог. спеціалізацією регіони: Карпатський, Волино-Поділ. плиту, УЩ, Донец. складчасту обл. і Крим. Вагомим надбанням колекції є зразки мінералів із камер. пегматитів Волині. Це кристали-гіганти та велетен. друзи кварцу й польових шпатів, кристали топазу, берилу, флюориту. Сформовані окремі вітрини для зразків з Приазов’я та Криворіз. залізоруд. басейну. В експозиції «Мінерали України» представлені також зразки мінералів, уперше відкритих на території України: волнін, калушит, карпатит, сколіт із Карпат. регіону; ауербахіт, тараміт, приазовіт із нефелін. сієнітів Приазов. масиву; донбасит і тарасовіт із кварц. жил Нагол. кряжу в Донбасі; керченіт, мітридатит, тосудит із Криму. Остан. часом завдяки мінералогам-аматорам підрозділ поповнився новими цікавими зразками. Серед них — кристал топазу розміром 5 × 8 × 11 см зі скупченнями щетинок кериту. Ця органічна речовина з ряду твердих бітумів виявлена в камері лише одного граніт. пегматиту Волині. Раніше в колекції ІГМР керит був представлений лише у вигляді мономінерального чорного войлокоподіб. агрегату, складеного короткими переплетеними волокнами. Є зразки із Завалів. родовища графіту, в яких агрегати романешиту утворюють ниркоподібні скоринки на об’єм. дендритах графіту. Поповнено колекцію зразками перотита з лужних метасоматитів екзоконтакт. зони Маріуп. масиву нефелін. сієнітів у Сх. Приазов’ї (друга знахідка цього мінералу у світі, 1992). Серед поповнень зі Сх. При­азов’я — зразки метасоматитів із кар’єрів смт Старий Крим Донец. обл., де знайдено кристали топазів довж. до 2 см. У зібранні минулих років виявлено рідкіс. сульфоселенід вісмуту — лайтакарит з урочища Подулки в Закарпатті. Серед зразків експозиції «Мінерали зарубіжжя» досить цінними є астрофіліт. «сонця» з Кольс. п-ова, кристали та друзи кварцу з Паміру й Уралу, кальцит. «троянди» і друза андрадиту з Примор. краю. 2014 в колекції з’явилися зразки ларніт-майєніт. породи з формації Хатрурим (Ізраїль). Рос. мінералог В. Шаригін подарував голотипні зразки з шуламітитом і фторкюйгенитом. Колекцію ІГМР використовують з наук. та освіт­ньо-пізнавал. метою. Неодноразово декор. та рідкісні зразки були експоновані на виставках. Н.-д. робота спрямована на детал. вивчення мінерал. видів та їх різновидів, розроблення темат. планів, створення нових експозицій і модернізацію наявних, а також на поповнення зібрання новими надходженнями. Інформація про колекцію зведена в електрон. каталог, що постійно оновлюють.

Л. О. Соломатіна

Фотоілюстрації

завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Авторські права:
Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Том ЕСУ:
21-й
Дата виходу друком тому:
2019
Дата останньої редакції статті:
2019
Тематичний розділ сайту:
EMUIDідентифікатор статті на сайті ЕСУ
67724
Вплив статті на популяризацію знань:
71

Мінералогічна колекція Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення / Л. О. Соломатіна // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-67724

Mineralohichna kolektsiia Instytutu heokhimii, mineralohii ta rudoutvorennia / L. O. Solomatina // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2019. – Available at : https://esu.com.ua/article-67724

Завантажити бібліографічний опис

Схожі статті

Географії Інститут НАНУ
Наукові центри  |  Том 5  |  2024
В. П. Палієнко
Донецький державний інститут здоров’я, фізичного виховання і спорту
Наукові центри  |  Том 8  |  2008
О. Ц. Демінський
Косівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Наукові центри  |  Том 14  |  2014
М. М. Гринюк

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагорунагору