Міське училище

МІСЬКЕ́ УЧИ́ЛИЩЕ ім. С. Грушевського збудовано 1910–11 у Києві; пам’ятка архітектури. Розташ. на вул. Кирилівська, № 164, бічний фасад виходить на пл. Петропавлівська. Крім. гол. будинку, на ділянці є 2 невеликі служб. споруди. Уперше питання про будівництво школи порушив 1903 М. Грушевський, виконую­чи складений 1892 заповіт свого батька — С. Грушевського: коли залишений ним капітал досягне 200 тис. крб, половину слід використати на відкриття в Києві чи Владикавказі (нащадки одностайно обрали Київ) чол. безплат. училища ім. С. Грушевського у відомстві Міністерства нар. освіти; з них 50 тис. виділити на будівництво чи придбання будинку училища; ще 50 тис. покласти до Держбанку, щоб відсотки витрачати на плату вчителям, бібліотеку, навч. посібники, утримання будівлі, забезпечення найбідніших учнів одягом, взуттям і шкіл. посібниками. 1907 Київ. шкіл. комісія винесла ухвалу про спорудження школи, Міська управа виділила ділянку на Куренівці. Проект розробив арх. Е. Брадтман, 1908 арх. В. Кричевському доручено перепроектувати фасади в стилі укр. модерну. 1910 проведено торги на здійснення будівництва, за яким наглядав Е. Брадтман. Споруджено коштом С. Грушевського (100 тис. крб) та на гроші, виділені Міською управою (23 тис. крб). Пам’ятка відзначається оригінальністю вирішення і є зразком раціоналіст. течії укр. архіт. модерну поч. 20 ст. Будинок пошкоджено унаслідок пожежі 1912 та у 1921, 1943. Триповерховий, цегляний, П-подіб. у плані (довж. 48 м, шир. 18–25,5 м) із симетр. формою та виступами крил у бік подвір’я; перекриття дерев’яні; дах вальмовий, первісну бляшану покрівлю замінено на шиферну. Внутр. планування коридорне з двома входами з боку гол. фасаду через тамбури та вестибюлі, двома двомарш. сходами. Вікна холу на 1-му поверсі звернені на по­двір’я; у центр. частині 3-го поверху — актова зала. Площини гол. і бічних фасадів розділено по горизонталі на 2 яруси: вікна у нижньому з перемичками еліпсоподіб. форми, у верх. (2–3 поверхи) — трапецієподібної, характерної для укр. нар. архіт. стилю поч. 20 ст. Гол. фасад розділено на 3 частини: центр. і 2 бічні ризаліти, дещо висунуті з площини стіни, унизу мають тамбури з піддашками, що нагадують силует укр. хати. Простінки оформлено широкою смугою кахлів червоногарячого кольору, над ними — тондо з хрещатим орнаментом. Двері первісно декоровані різьбленням (не збережено). Середня частина гол. фасаду вирізняється великими трапецієподіб. вікнами 2-го й 3-го поверхів, нахил верх. одвірка вікон 2-го поверху зроблено під кутом 45°, 3-го — 60°. Простінки 2-го поверху оздоблено малими рожево-червоними кахлями, що утворюють орнамент у вигляді нерозкритих бутонів квітів. Трикутні орнаментов. нішки на рівні підвікон. смуги між 2-м і 3-м поверхами оперізують будинок з 3-х боків. На осях простінків верх. поверху — круглі тондо з трикут. кахлями, що утворюють розетки; під карнизом — смуга з окремих квадрат. зелених кахлів, над карнизом у полі кожного трикут. фронтончика вписано квадратні й трикутні кахлі, що зливаються у ромбічну форму. Бічні фасади вирішено стримано, вони мають малі вікна витягнутих пропорцій. 1911 на 1-му поверсі містилися приват. дитсадок О. Дараган (пізніше 3-й міський Куренівський), їдальна, кухня. У 12-ти класах навч. 456 учнів, переведених сюди з трьох початк. змішаних міських училищ — Куренівського № 6, Пріорських № 14 і 31. Тут були актова і рекреац. зали, б-ка, 3 квартири, вчительські, мед. і 5 вільних клас. кімнат. Під час 1-ї світової вій­ни 2 поверхи зайняв лазарет, а учнів розподілили по найближчих училищах. У січні 1914 з будинку зняли мемор. дошку С. Грушевського; син висловив незгоду, заявивши, що припинить відрахування училищу відсотків з капіталу; 1915 за клопотанням Київ. міської управи дошку знову встановлено. У жовтні 1914 в будинку розмістили протезні майстерні. 1915 з ініціативи вдови мецената Н. Терещенко у будинку організували притулок для 150 воїнів-інвалідів (до 1919). Частину приміщень на 3-му поверсі займав притулок для дітей воїнів запасу, мобілізов. на фронт. 1915 приміщення освятив митрополит Київський і Галицький Флавіан (Городецький Микола Миколайович). У вироб. частині притулку (столярна, шорна, слюсарна, нікелювал., шевська майстерні) виготовляли протези (за перший рік виготовили бл. 4 тис.; кер. — інж. К. Зайкевич). Лагодили й замінювали протези воїнам-інвалідам за рахунок держави. Очікуючи, вони мали змогу тут мешкати і пройти курс навч. з граматики, малювання, опанувати шевське або столярне ремесла. 1917 відновлено школу, почали викладати всі предмети українською мовою. За рад. влади приміщення займала середня школа № 14, де викладав художник І. Їжакевич; вчилися Герої Рад. Союзу В. Онищенко, М. Зубанєв, герой Небес. сотні В. Кульчицький. 1988 школу переведено до нового приміщення на вул. Макіївська, № 5, від 2013 — знову ім. С. Грушевського. 1996 на фасаді будинку кол. Міського училища встановлено анотац. мемор. дошку з чорного граніту. Від 2000 там міститься навч. корпус № 3 Академії муніцип. управління.

Завантажити статтю