ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Місюк Борис Семенович

МІСЮ́К Борис Семенович (30. 09. 1939, с-ще Сейтлер, нині смт Нижньогірський, АР Крим) – письменник, громадський діяч. Член СП СРСР (1980), Спілки рос. письменників (1989), засн. та голова її Примор. відділ. (1991–2008). Виріс у м. Білгород-Дністровський (Одес. обл.). Закін. Одес. інститут інж. мор. флоту (1962), навч. у Літ. інституті в Москві (1965–69; відрах. за «негідну поведінку»). 1962–64 працював мотористом у Пн. мор. пароплавстві (м. Архангельськ, РФ), потім – механіком плавучого крана Іллічів. мор. порту (Одес. обл.). Від 1969 – у м. Владивосток (РФ): ред. радіостанції «Тихий океан» (до 1970), механік, флагман. фахівець ВО «Дальриба» та пом. нач. рибопром. р-ну (1970–87). Видавець та ред. літ.-худож. ж. «Изба-читальня» (від 2003). Член Товариства укр. культури Примор. краю (1992–98), робив спроби писати українською мовою. Бере участь у заходах Центру укр. культури «Горлиця». Дебютував 1961 оповіданням «Кочегар» в одес. г. «Комсомольская искра», в Одесі вийшла й перша його кн. «Морской отпуск» (1971), до якої увійшли лірична повість та оповідання. На Далекому Сході, продовжуючи свою літ. діяльність, М. залишився вірним мор. тематиці. Його герої – рибалки й моряки, закохані в море, рибал. працю: кн. «Океанские вахты» (1976) і «Час отплытия» (1980, серія «Молодая проза Дальнего Востока»). У повістях «День больших открытий» (1984), «Не надо нас спасать» (1987; усі – Владивосток), «Крещеный огнем» (Москва, 1986), що мають автобіогр. характер, мариністика тісно переплелася з темою дитинства. Письменник показує, як у морі, у праці мужніють характери його героїв, визначаються їхні життєві цілі й морал. цінності. Автор багатьох нарисів і публіцист. статей про рибал. проблеми в газетах і на радіо.

Тв.: Красная икра. Алма-Ата, 1991; Почему я, балда, не остался в Австралии. Владивосток, 1994; Письма Елене: Стихи. Владивосток, 1999; Юморские рассказы: В 3 т. Владивосток, 1999; 2004; 2009; Cuba – No! Владивосток, 2002.

Літ.: Таранин Г. Б. С. Мисюк // Таранин Г. Издает Дальневосточное книжное. Владивосток, 1981; Українське слово на березі Тихого океану // ЛУ. 1992, 25 черв.

В. А. Чорномаз

Основні твори

Красная икра. Алма-Ата, 1991; Почему я, балда, не остался в Австралии. Владивосток, 1994; Письма Елене: Стихи. Владивосток, 1999; Юморские рассказы: В 3 т. Владивосток, 1999; 2004; 2009; Cuba – No! Владивосток, 2002.

Рекомендована література

  1. Таранин Г. Б. С. Мисюк // Таранин Г. Издает Дальневосточное книжное. Владивосток, 1981;Google Scholar
  2. Українське слово на березі Тихого океану // ЛУ. 1992, 25 черв.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Місюк Борис Семенович / В. А. Чорномаз // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2019. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-67962

Том ЕСУ:

21-й

Дата виходу друком тому:

2019

Дата останньої редакції статті:

2019

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

67962

Кількість переглядів цього року:

10

Схожі статті

Енґлунд
Людина  | Том 9 | 2009
О. Д. Сенюк
Малькін
Людина  |  Том 19 | 2018
Б. В. Хоменко
Леон
Людина  | Том 17 | 2016
М. І. Литвинець

Нагору