Міцішвілі Ніколо (Ніколоз) Йосифович

МІЦІШВІ́ЛІ Ніколо (Ніколоз) Йосифович (ნიკოლო მიწიშვილი; справж. — უსირბილაძე, Сірбіладзе; 08. 11. 1896, с. Джваріса, нині Ткібульс. муніципалітету, Грузія — 26. 06. 1937) — грузинський письменник, перекладач. Після 2-річ. пед. курсів у Кутаїсі вчителював. 1912 розпочав літ. діяльність. 1922–25 мешкав у Франції. Був ред. низки період. вид., зокрема ж. «ქართული მწერლობა» («Грузинська література», 1926–28). Перші книги — зб. віршів «ფასკუნჯი» («Жар-пти­ця») і поема «შავი ვარსკვლავი» («Чорна зоря»; обидві — 1922) — позначені впливом символізму. Згодом перейшов до реаліст. зображення життя: вірш «პოეტი მშენებლობაზე» («Поет на будівниц­тві», 1929), цикл «ახალი მოედანი» («Новий майдан», 1934–35). Найвагоміший проз. твір М. — докум. повість про груз. еміграцію «ეპოპეა» («Епопея», 1929). Йому належать також повість «თებერვალი» («Лютий», 1928), зб. новел «ღამეული შემთხვევა» («Нічна пригода», 1931), зб. публіцист. ст. «საზოგადო კითხვები» («Громадські питання», 1927). Перекладав з рос. (вірші В. Маяковського) та укр. (поему «კავკასია» / «Кавказ» Т. Шевченка, вид. 1938) літ-р. 1937 незаконно репрес., реабіліт. посмертно. Окремі вірші М. українською мовою переклали Ф. Ісаєв, Л. Клименко.

Рекомендована література

1. Читишвили М. Я избрал един­­ствен­ный путь — к вам... // Лит. Грузия. 1987. № 2.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю