Кікбоксинг

КІКБО́КСИНГ (від англ. kickboxing, kick — удар ногою, boxing — нанесе­н­ня ударів) — вид спорту, в якому по­єд­нуються техніка і правила боксу з при­йомами японського карате. К. зародився на поч. 1970-х рр. у США. Першовід­кривачами цього виду стали спорт. менеджери М. Андерсон із США і Г. Брюкнер із Німеч­чини, які 1974 організували у Зх. Берліні 1-й європ. турнір з усіх стилів карате та першу між­континент. матчеву зу­стріч Європа–США. Європ. каратистам у присутності вдови Брюса Лі, який ви­ступав за контакт. по­єдинок із викори­ста­н­ням захис. елементів, продемонстровано осн. догмати ортодокс. карате. Того ж року в Лос-Анджелесі (шт. Каліфорнія, США) про­йшла першість світу з контакт. карате. Результати знову під­твердили пере­вагу амер. школи. Біля джерел становле­н­ня К. стояли такі ві­домі особистості, як Ч. Норіс, Д. Валера, Б. Вол­лес, Б. Уркідез. 1974 засн. Асоц. профес. карате (PKA), 1977 — Всесвітню асоц. кікбоксер. організацій (WAKO), яку на поч. 1980-х рр. пере­йменовано на Всесвітню організацію любител. К. (WAKO). По­ступово від­бувався процес удосконале­н­ня нового виду єдиноборств, зокрема виключено травмат. дисципліну лоу-кік (удари ногами по ногах), роз­роблено правила обмеженого і легкого контакту, введено шоломи для захисту від ударів у голову, покращено якість захис. спорядже­н­ня в цілому. На роз­виток К. негативно впливало те, що його становле­н­ня було тісно повʼязане з процесом професіоналізації карате. Комерціалізація К., зумовлена жорсткою конкуренцією, при­звела до організац. роз­дробленості цього виду спорту. На профес. рівні антиподом Асоц. профес. карате стала Всесвітня асоц. карате (WKA), на рівні любител. cпорту 1984–85 виникло дві WAKO, що спричинило проведе­н­ня паралел. чемпіонатів Європи і світу. Але 1987 вдалося досягти обʼ­єд­на­н­ня проведе­н­ня змагань (боїв) у межах оновленої Всесвіт. асоц. кікбоксер. організацій (WAKO). Популярність К. у світі стрімко зро­стає, адже ін. види сх. єдиноборств не мають такої роз­винутої системи охорони здоровʼя спортс­менів і різних режимів активності від фул-контакту, лайт-контакту, К-1, лоу-кік, семі-контакту до аерокікбоксингу та муз. композицій. 2006 у Сеулі від­булося засі­да­н­ня Ген. асамблеї між­нар. спорт. федерації (GAISF), на ньому WAKO (нараховує понад 90 нац. федерацій) прийнято до GAISF (2009 пере­йменовано на «СпортАкорд»). Нині WAKO ставить перед собою зав­да­н­ня домогтися включе­н­ня К. в олімп. про­граму.

У СРСР цей вид спорту почав роз­виватися від 1987 (перші тренери — О. Зіборов, А. Чистов і П. Орел). 1989 у Києві створ. Всесоюзну раду К. (1992 реорганізов. у Всеєвразій. федерацію К.). 1990 Держ. комітет спорту СРСР ви­знав К. як вид спорту і в УРСР проведено 1-й чемпіонат СРСР. Того ж року збірна команда СРСР взяла участь у чемпіонаті Європи, який від­бувся в Мадриді, і посіла 1-е командне місце (чемпіонами стали О. Нечаєв і В. Аксютін). У незалеж. Україні ко­ординацію К. здійснює Федерація К. України WAKO (президент — П. Орел), яка від 1995 має статус національної. 1993 збірна команда України вперше ви­ступала на чемпіонатах світу за двома між­нар. версіями IAKSA (Між­нар. спорт. асоц. любител. К.; м. Оденце, Данія; 3 золоті, 4 срібні і 1 бронз. нагороди) та WAKO (Будапешт; 2 золоті, 2 срібні, 10 бронз. медалей) і двічі посіла 1-е командне місце. Найвагомішою подією для К. в Україні та СНД стало проведе­н­ня 1995 в Києві чемпіонату світу за версією WAKO, пере­можцями якого стали О. Зіновʼєв, Віталій Кличко та О. Твердохліб. На­ступ. року на молодіж. першості світу, яка проходила у Москві, укр. збірна команда посіла 2-е командне місце, ви­гравши 8 золотих, по 9 сріб. і бронз. медалей. Україна отримала право провести 1998 у Києві чемпіонат Європи, в про­граму якого вперше включено тайський бокс. 1999 чемпіонами інтерконтинент. чемпіонату (м. Сідней, Австралія) стали О. Павленко й О. Філоненко. 1998–2001 проведено 4 чемпіонати серед працівників право­охорон. органів. 2003 у м. Ялта (АР Крим) про­йшла 1-а частина чемпіонату світу. Збірна команда України посіла 1-е командне місце на Кубку світу (м. Пʼяченца, Італія, 2004; роз­діл фул-контакт) та 1-х Європ. іграх, які 2008 проводили у Києві. 2010 в Пекіні від­булися 1-і Всесвітні ігри з єдиноборств «СпортАкорд», в які включено й К. Чемпіонами стали К. Деморецький, І. Приходько та М. Особський. 2012 на чемпіонаті Європи (Туреч­чина, Румунія) укр. спортс­мени вибороли 4 ліцензії, які дають право на участь у 2-х Всесвіт. іграх з єдиноборств «СпортАкорд», що від­будуться 2013 у С.-Петербурзі. За роки незалежності в Україні під­готовлено понад 400 м. сп., 100 майстер спорту між­народного класу, 32 заслужений майстер спорту України, 47 заслужений тренерів України, 21 суддю між­нар. та 22 — нац. категорій. Серед ві­домих спортс­менів — В. Аксютін, Р. Батруднінов, Л. Березенко, О. Варгоцька, К. Деморецький, В. Дорошенко, О. Зіновʼєв, О. Івасіва, В. Кличко, М. Коренєв, В. Макресова, О. Нечаєв, М. Особський, І. Павленко, О. Павленко, І. Пилипенко, І. Приходько, В. Руденко, О. Твердохліб, В. Тимофієв, О. Філоненко, Н. Хаєнок, С. Черкаський, К. Шапар, А. Шатерникова, К. Швець, І. Шевель. Під­готовку спортс­менів здійснюють тренери С. Бєлих, О. Чмутов, А. Перцев та ін. Нині К. роз­вивається в усіх областях України та АР Крим, ним за­ймається понад 50 тис. спортс­менів. Від­крито низку ДЮСШ, СДЮШОР та від­діл. при школах вищої спорт. майстерності. Під­готовлено і роз­роблено правила К. українською мовою, про­граму роз­витку виду спорту в Україні для ДЮСШ, низку наук. праць.

Літ.: Орел П. А. Кикбоксинг в Украине. 2000; Його ж. Психологическая и психофизиологическая подготовка кикбоксера. 2008 (обидві — Київ).

П. О. Орел

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю