Кікіньов Володимир Васильович
КІКІНЬО́В Володимир Васильович (11. 08. 1955, Ворошиловград, нині Луганськ — 01. 10. 2014, Київ) — живописець. Син Василя Кікіньова, чоловік Л. Гурської. Член НСХУ (1990). Закін. Київський художній інститут (1980; викл. Л. Вітковський, В. Гурін, О. Лопухов). Відтоді працював до 1991 у Київ. творчо-вироб. об’єдн. «Художник»; 1995 брав участь у створенні експозиції Музею екології гір Карпат. біосфер. заповідника (м. Рахів Закарп. обл.). Учасник всеукр., всесоюз. та міжнар. мистецьких виставок від 1980. Основні галузі — станк. і монум. живопис. Автор проектів худож. оформлення, діорам, панно, макетів, натюрмортів, пейзажів у реаліст. стилі. Створив ікони для іконостаса Благовіщен. церкви Нац. університету «Києво-Могилян. академія» (2002–04). Окремі роботи зберігаються у Музеї екології гір, Луган. та Рівнен. краєзнав. музеях, Луган. музеї МВС.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Слово правди» (1980), «Тихий день», «Озимі» (обидва — 1984), «Хлібне поле» (1985), «Червоний ліс на синіх горах», «Село у Карпатах» (обидва — 1987), «Вітряний день» (1989), «Раптовий сніг» (1990), «Гори Ах-Таш» (1993), «Осінні Карпати» (1997), «Старий млин» (1998), «На полонині» (2000); діорами — «Буковий праліс», «Говерла» (обидві — 1995), «Полонина» (2000), «Бокораші» (2001), «Гуцульське весілля», «Гуцульська хата» (обидві — 2005–06; усі — у Рахові).
Фотоілюстрації
Людина 
