Моем Вільям-Сомерсет

МО́ЕМ Вільям-Сомерсет (Maugham William Somerset; 25. 01. 1874, Париж – 16. 12. 1965, містечко Сен-Жан-Кап-Ферра, побл. м. Ніцца, Франція) – англійський письменник, драматург, критик. Студіював філософію та літературу в Гайдельберзі (Німеччина, від 1889), навч. у мед. школі при лікарні св. Томаса (Лондон, від 1892). Досвід лікар. практики надихнув М. на створення першого роману «Liza of Lambeth» («Ліза з Ламбета», 1897), читац. успіх якого спонукав автора обрати своїм фахом літ. творчість. На поч. 1-ї світової війни М., як й інші зх. письменники (Дж. Дос Пассос, Е. Гемінґвей) служив у мед. корпусі Червоного хреста, від 1916 працював у розвідці, а 1917 як агент британ. секрет. служби був у Росії (зб. новел «Ashenden, or the British Agent» / «Ешенден, або Британський агент», 1928). Писав у різних жанрах: виступав як драматург – «Lady Frederick» («Леді Фредерік», 1907), «The Unknown» («Невідомий», 1920), «The Circle» («Коло», 1921), «For Services Rendered» («За бойові заслуги», 1932), «Sheppey» («Шеппі», 1933) та ін.; романіст – «Mrs. Craddock» («Місіс Креддок», 1900), «Of Human Bondage» («Тягар пристрастей людських», 1915), «The Moon and Sixpence» («Місяць і мідяки», 1919), «The Painted Veil» («Розфарбована вуаль», 1925), «Cakes and Ale» («Пироги і пиво», 1930), «The Theatre» («Театр», 1937), «The Razor’s Edge» («На жалі бритви», 1944) тощо; новеліст – зб. «The Trembling of a Leaf» («Тремтіння листя», 1921), «First Person Singular» («Від першої особи», 1931), «Creatures of Circumstances» («Іграшки долі», 1947; усі – Лондон) та ін. М. підкреслював, що сфера його інтересів як письменника була пов’язана з характерами і долями людей, зовні не примітних. Він тяжів до виняткового, вважаючи, що найцікавіше й несподіване приховане в повсякденному. У кращих соц.-психол. романах зображував морал. виховання молодого героя, порушував проблеми мистецтва, зокрема взаємини митця й суспільства, а також нагал. проблеми війни і миру, колоніал. політики, трактуючи їх у дусі гуманізму. Знач. успіх мали п’єси М. Він продовжував традиції театру Реставрації та комедій О. Вайльда, зображував звичаї й морал. вади світського суспільства, у блискучих діалогах викривав лицемірство і святенництво персонажів. Серед п’єс М. чимало розважальних, які він протиставляв драмі ідей Б. Шоу; втім він звертався також до важливих соц. проблем. Багато його творів екранізовано. До драм. творчості М. звертався у 1920-х pp. театр «Березіль» (Харків), пізніше – низка ін. театрів України (Київ, Львів, Донецьк, Одеса). Автор числен. статей про твор. доробок Ч. Діккенса, Ґ. Флобера, Ф. Достоєвського та ін. письменників (див. зб. «The Summing up» // «Підводячи підсумки», 1938). Окремі твори М. переклали М. Рудницький, М. Пінчевський, О. Жомнір, А. Муляр, О. Мокровольський, В. Легкоступ, О. Матвієнко, В. Марченко, В. Хом’як, М. Шудря, М. Жук, В. Романець, Є. Левченко, О. Гордінчук, Є. Даскал.

Тв.: укр. перекл. – Нормальна людина // Назустріч. 1935. № 9; Радощі життя, або Сімейна таємниця. К., 1963; 1970; Лицедії. К., 1967; На жалі бритви. К., 1970; Принцеса Вереснянка // Всесвіт. 1981. № 8; Місяць і мідяки. На жалі бритви. К., 1989; Останнє слово перед смертю // Україна. 1991. № 20; Сповідь Жана Шарвена // Всесвіт. 2011. № 9–10; Розмальована вуаль. К., 2016; Тягар пристрастей людських. К., 2018.

Літ.: I. Brown. W. S. Maugham. London, 1970; Влодавська І. Цей «загадковий» Сомерсет Моем // Всесвіт. 1974. № 2; Комолова М. О. Оповідання Сомерсета Моема в українських перекладах // ІФ. 1981. Вип. 61; Її ж. Літературно-естетичні погляди Сомерсета Моема // Там само. Вип. 62; S. Archer. Somerset Maugham. A Study of the Short Fiction. New York, 1993; Чорній Р. П. Сприйняття творчості В. С. Моема в українській літературі ХХ століття // Пит. літературознавства: Наук. зб. Чц., 2005. Вип. 12; Її ж. Інтерпретація художньої прози В. С. Моема в Україні та Росії (порівняльно-типологічний аналіз) // Герменевтика і проблеми літературозн. інтерпретації. Т., 2006.

Н. Ю. Жлуктенко

Основні твори

укр. перекл. – Нормальна людина // Назустріч. 1935. № 9; Радощі життя, або Сімейна таємниця. К., 1963; 1970; Лицедії. К., 1967; На жалі бритви. К., 1970; Принцеса Вереснянка // Всесвіт. 1981. № 8; Місяць і мідяки. На жалі бритви. К., 1989; Останнє слово перед смертю // Україна. 1991. № 20; Сповідь Жана Шарвена // Всесвіт. 2011. № 9–10; Розмальована вуаль. К., 2016; Тягар пристрастей людських. К., 2018.

Рекомендована література

I. Brown. W. S. Maugham. London, 1970;
Влодавська І. Цей «загадковий» Сомерсет Моем // Всесвіт. 1974. № 2;
Комолова М. О. Оповідання Сомерсета Моема в українських перекладах // ІФ. 1981. Вип. 61;
Її ж. Літературно-естетичні погляди Сомерсета Моема // Там само. Вип. 62;
S. Archer. Somerset Maugham. A Study of the Short Fiction. New York, 1993;
Чорній Р. П. Сприйняття творчості В. С. Моема в українській літературі ХХ століття // Пит. літературознавства: Наук. зб. Чц., 2005. Вип. 12;
Її ж. Інтерпретація художньої прози В. С. Моема в Україні та Росії (порівняльно-типологічний аналіз) // Герменевтика і проблеми літературозн. інтерпретації. Т., 2006.