Конрад Джозеф
КО́НРАД Джозеф (Conrad Joseph; справж. — Коженьовський Теодор-Юзеф-Конрад; 03. 12. 1857, с. Терехове, нині Бердичів. р-ну Житомир. обл. — 03. 08. 1924, м. Бішопсборн, Велика Британія) — англійський письменник, критик польського походження. Навч. у Львові (1868–69), Кракові (1872–74). Служив 1878–94 на англ. флоті. Автор неоромант. творів антирасист. («Almayer’s Folly» — «Олмейєрове безумство», Лондон, 1895; «An Outcast of the Islands» — «Вигнанець з островів», 1896; «Youth» — «Юність», 1898), антиколоніал. («The Nigger of the “Narcissus”» — «Негр із “Нарциса”», 1897; «Heart of Darkness» — «Серце темряви», 1899), антибурж. («Nostromo» — «Ностромо», 1904) спрямування. Романи «Victory» («Перемога», 1915), «The Rescue» («Визволення», 1920) — про мужність, чесність, дружбу; повісті «Typhoon» («Тайфун», 1902; укр. перекл. — Х., 1930), «The Rover» («Корсар», 1923) — на морал. тематику. Засудив гнобител. політику рос. царизму у повістях «The Secret Agent» («Таємний агент», 1907), «Under Western Eyes» («Очима Заходу», 1911). Автор низки статей про творчість А. Доде, Ґі де Мопассана, А. Франса, Дж. Ґолсуорсі, І. Тургенєва. 1890 і 1893 відвідав Україну. Враження про подорож стали основою кн. «A Personal Record» («Із спогадів», 1912), оповідання «Prinze Roman» («Князь Роман», 1925), незакін. повісті «The sisters» («Сестри», 1928). У серії «Бібліотека “ЛітАкценту”» видано кн. «Зроби або помри: морські історії», куди увійшли популярні повісті та оповідання К. Тлом склад. морал.-психол. випробувань героїв є екзотика неймовір. пригод. У його творах майстерно поєднано романтизм із реалізмом, відчувається знач. вплив Ґ. Флобера, Ф. Достоєвського, В. Шекспіра, В. Гюґо. Засуджував соц. та нац. несправедливість, піддав критиці соц. революції, терор, виступав за мирні шляхи розвитку суспільства. У Великій Британії діє Конрадів. товариство, у США виходить ж. «Conradiana» (від 1968). Окремі твори К. українською мовою переклали С. Вільховий, М. Калинович, В. Петровський, Г. Касьяненко, М. Рошківський, М. Лисиченко, Е. Хоменко, О. Мокровольський, Л. Гончар. Творчість К. досліджували А. Ніковський, М. Калинович, Г. Майфет, С. Родзевич. Знято к/ф: за однойм. романами «Таємний агент» (реж. А. Хічкок), «Очима Заходу» (реж. М. Аллеґре; обидва — 1936), за однойм. новелою «Повернення» (1975, реж. В. Ожеховський), за однойм. повістями «Тіньова смуга» (1976, реж. А. Вайда), «Перемога» (2005, гол. роль — І. Іллєнко), за повістями «Дуель» («Дуелянти», 1977, реж. Р. Скотт), «Серце пітьми» («Апокаліпсис нашого часу», 1977, реж. Ф. Коппола), за однойм. оповіданням «Емі Фостер» (1997, реж. Б. Кідрон). За романом «Lord Jim» («Лорд Джім», 1900) Р. Твардовський створив оперу (поставлено 1976). У м. Сан-Франциско (шт. Каліфорнія, США) названо площу ім. К. У 1970-х рр. в англ. пресі опубл. серію фоторепортажів В. Коржука «Тут народився Джозеф Конрад». У Музеї історії с. Терехове (відкритий 1987) зберігаються прижиттєві видання його творів англ. та ін. мовами, книги Ю.-І. Крашевського, листи сина Б. Конрада до жит. села, погруддя К., виконане А. Матвієнком. 2007 у Польщі засн. премію ім. К. для укр. письменників, Нац. банк Польщі на честь К. випустив комплект ювіл. монет. У Бердичеві в приміщенні нижнього храму монастиря босих кармелітів 2008 створ. експозицію, присвяч. К.; відкрито мемор. дошки та Музейну кімнату його пам’яті в заг.-осв. школі № 15. Пам’ятники К. встановлено у м. Ґдиня (Польща) та Вологда (РФ; 2013, скульптор В. Бухаєв).
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Твори. Т. 1–2. Х., 1929; Фрейя з Семи Островів. К., 1960; Аванпост прогресу // Книга пригод. К., 1983.
Рекомендована література
- Цибульська В. Степи, як море, і море, як степи. Джозеф Конрад на Україні // Прапор. 1974. № 8;
- Урнов Д. М. Джозеф Конрад. Москва, 1977;
- Опанасюк О. Джозеф Конрад. Земляк із когорти великих // Волинь моя. Лц., 2004. Вип. 4;
- Бедь М., Скавронський П. Джозеф Конрад про свою літературну працю // Бердичів. земля у плині часу: Наук. зб. «Велика Волинь». Т. 1. Ж., 2007;
- Бедь М. Феномен Джозефа Конрада // Земля Бердичівська. 2007, 21 верес.; Сокальський Ю. Джозеф Конрад — письменник трьох культур // Там само. 2008, 5 груд.;
- Костриця М. Співець морської романтики Джозеф Конрад. Ж., 2009.