Кілійський район

КІЛІ́ЙСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-західній частині Одеської області. Межує на Пд. з Румунією, на Зх. — з Ізмаїл., на Пн. — з Арциз., на Пн. і Сх. — з Татарбунар. р-нами Одес. обл. Утвор. 1940. У 1940–54 — у складі Ізмаїл., від 1954 — Одес. обл. Від липня 1941 до серпня 1944 — під контролем Румунії. 2003 у межі К. р. включено о-в Зміїний. Площа 1,4 тис. км². Насел. 58 707 осіб (2001, складає 89,6 % до 1989): українців — 40 %, росіян — 35 %, молдован — 16 %, болгар — 4 %, ґаґаузів — 4 %. У складі р-ну — міста Вилкове та Кілія і 17 сільс. насел. пунктів. Лежить у межах Причорноморської низовини. Поверх­ня — низовин­на плоска алювіал. та алювіально-лиман­на рівнина, слаборозчлен. балками. Корисні копалини: пісок, глина, вапно. На тер. р-ну — оз. Китай і Сасик, пере­сихаючі р. Дракуля та Нерушай. На пд. межі — Кілій. гирло Дунаю. На Сх. омивається Чорним морем. Ґрунти пере­важно чорноземні пд. малогумусні, також солонцюваті. На Пд. — торфʼяно-болотні ґрунти і торфовища, на яружно-балкових місцевостях — лучно-чорноземні та лучно-солончак. ґрунти. У р-ні — Дунайський біо­сферний заповід­ник, ботан. заказник місц. значе­н­ня Ліски. Частина о-ва Зміїний і прилеглої акваторії входить до складу однойм. заг.-зоол. заказника. Гол. пром. під­приємства роз­таш. у райцентрі; працює Вилків. ремонтно-екс­плуатац. база флоту. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зернового та тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 64 тис. га. Серед найбільших під­приємств із вирощува­н­ня рису — «Маяк», «Дунай», «Придунай. рисове госп-во», вино­граду — «Дружба», «Дунайський-Агро», тварин­ницьких — «Єрмак» (племре­продуктор; худоба породи пів­ден­на мʼясна), «Пере­мога», з роз­веде­н­ня гусей — «Вікторія» (племре­продуктор; порода велика сіра), «Дружба» (порода італійська біла). Функціонує понад 20 риболов. госп-в. У Вилковому — низка під­приємств, які здійснюють екс­порт очерету. Заг. довж. автошляхів 747,4 км, з них із твердим покри­т­тям — 505 км. Р-н пере­тинає залізниця Одеса–Ізмаїл (залізнич. ст. Дзинілор). Роз­маї­т­тя флори та фауни дельти Дунаю, унікальність Вилкового (завдяки наявності великої кількості ка­налів, єриків жит. пере­суваються пере­важно на човнах; у народі називають «укр. Венецією»), памʼятки Кілії, рекреац.-оздоровчі ресурси узбереж­жя Чорного моря, о-в Зміїний створюють умови для роз­витку в р-ні екол., сільс., істор., оздоров. та ін. видів туризму. У К. р. — 20 заг.-осв. шкіл, 3 навч.-вихов. заклади «школа-дитсадок», школа-інтернат, 17 дитсадків, Дунай. навч.-консультац. пункт Київ. академії водного транс­порту; 17 Будинків культури, 4 клуби, 24 б-ки, 2 Будинки дит. і юнац. творчості, 2 муз. школи, Кілійський історико-крає­знавчий музей; центр. рай. лікарня, 2 міські лікарні, 1 дільнична лікарня, 6 лікар. амбулаторій, 9 фельдшер.-акушер. пунктів; 2 ДЮСШ; 28 баз від­починку, 4 дит. оздоров. табори (с. Приморське). Виходять г. «Дунайская заря» і «Наше время». Нар. аматор. колективи: театр, духовий оркестр, ансамбль молдав. пісні сімʼї Лупан, фольклорно-обрядовий колектив, вокал. ансамблі «Марія», «Хороші дівчата», «Ретро», «Мирновчанка» (рос. пісні), «Сільські мадон­ни» (укр. пісні), «Василяночка» (абаян. пісні). Функціонує зразк. хореогр. колектив «Талісман». Діють реліг. громади УПЦ МП, рос. православ. старообрядниц. церкви, свідків Єгови, адвентистів сьомого дня, євангел. християн-баптистів. У К. р. — 20 памʼяток архітектури: у Вилковому — церква Різдва Пресвятої Богородиці (1881), Свято-Микол. церква (1887), церква св. Миколи Чудотворця (1913). Встановлено 2 мемор. комплекси, 17 памʼятників воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — філософ, театро­знавець Т. Гуменюк (с. Шевченкове), фахівець у галузі мор. транс­порту П. Суворов (с. Мирне); молдав. поет П. Боцу (с. Приозерне); маршал Рад. Союзу, двічі Герой Радянського Союзу С. Тимошенко (с. Фурманівка).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю