Моряк
Визначення і загальна характеристика
«МОРЯ́К» — газета. У листопаді 1911 в Одесі поширилася прокламація, в якій повідомлялося, що за кордоном створ. ініціативну групу чорномор. моряків, що має намір у нелегал. умовах випускати свою газету. Усього 1912–13 нелегально вийшло 14 номерів, перші 5 з них надрук. у Відні, № 6–12 — у Варні (Болгарія), № 13–14 — в Олександрії (Єгипет) як заг.-рос. орган мор. і річк. судн. команд. До Одеси переправляли пароплавом. У «М.» друкували про все, що стосувалося моря й мор. професії. У перші роки вид. за вплив у ньому боролися меншовики, есери, анархісти й більшовики, позиції останніх переважно й підтримувала газета. У березні 1917 в Одесі опубл. перший легал. номер, «М.» як орган Всерос. спілки моряків торг. флоту виходив щотижня до грудня того ж року (36 номерів). Вид. відновлено після воєн. дій 1918–20, «М.» став органом рай. комітету Всерос. спілки робітників водного транспорту, крайовою газетою Чорного, Азов. і Каспій. морів. 1921 (№ 49–143) виходив зі словами над заголовком «Пролетарі всіх морів, єднайтеся!». Окрім місц. інформації, публікував листи іноз. моряків англ., франц., італ. мовами, а також вірші Е. Багрицького, Г. Шенгелі, К. Паустовського (під крип. К. П.), Еміля Кроткого, оповідання І. Бабеля, В. Катаєва, перекл. франц. поета Ж. Рішпана тощо. Через дефіцит паперу газету друкували на зворот. стороні тютюн. і чайних акциз. бандеролей різного кольору, на обгортк. папері. Від жовтня 1921 до січня 1922 «М.» не виходив, від лютого 1922 (від № 160) — окружна газета Обʼєднаної спілки робітників водного і залізнич. транспорту Чорного й Азов. морів (назву часопису дублювали англ. та франц. мовами). Від січня 1923 — орган ЦК профспілки робітників водного транспорту і виходив тричі на тиждень. У цей період тут друкували свої твори молоді автори, які згодом склали славу літ. Одесі: І. Ільф, Ю. Олеша, В. Інбер, С. Гехт, І. Микитенко, Андрій Соболь, С. Кірсанов, Л. Славін. Популярність «М.» (14 тис. передплатників) завадила в березні 1925 виконати рішення керів. органів і закрити газету, вид. припинили лише 1926 через фінанс. труднощі. Від червня 1930 «М.» — газета Чорномор. мор. пароплавства, у роки 2-ї світової війни — орган політвідділу Чорномор.-Азов. басейн. упр. й оргбюро Спілки моряків, виходила в Ростові-на-Дону, Новоросійську, Туапсе (усі — РФ), Сухумі, Батумі (обидва — Грузія), від серпня 1944 — тричі на тиждень в Одесі. 1972 «М.» став тижневиком, друкували на 12-ти сторінках у дві фарби. Від 1991 декілька років виходів із підназвою «Щотижнева газета Чорноморського пароплавства», від 1998 «М.» — орган Профспілки працівників мор. транспорту України, від 2003 — укр. транспортна газета (серед фундаторів також «Укрморрічкфлот», «Укрморпорт»). Головний редактор — О. Єгоров (від 2003).
А. С. Глущак, О. В. Савченко
Додаткові відомості
Завантажити статтю
Періодика 
