Мостовий Петро Кузьмич

МОСТОВИ́Й Петро Кузьмич (12. 07. 1923, с. Великий Кобелячок, нині Новосанжар. р-ну Полтав. обл. — 28. 07. 2010, м. Лубни Полтав. обл.) — письменник. Член НСПУ (1974). Літ.-мист. премія ім. Панаса Мирного (2003). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закін. Полтав. пед. інститут (1948). Понад 30 р. учителював у Лубнах, де й мешкав. Писав переважно для дітей. Друкувався в обл. та всеукр. періодиці, окремі твори вміщені в альманасі «Біла альтанка» (П., 1996), хрестоматії «Література рідного краю» (Лубни, 2000), антології поезії «Калинове гроно» (П.; Кременчук, 2004). Автор кн. нарисів «Ланкова» (1984) та «Світанки над Сулою» (1987; обидві — Харків).

Тв.: Як побились гарбузи. К., 1961; Грає одуд на дуду. К., 1965; Лісові радисти. К., 1968; Глечик з медом. К., 1970; Киця їсти подає. К., 1973; Як сонечко встане. К., 1975; Веселка над Сулою. К., 1979; Максимко. К., 1981; В саду вишневому дзвіночки. К., 1982; Малий снайпер. К., 1986; Скоро літо. К., 1993; Мамині рушники Х., 1993; Два сонечка я знаю. К., 1995; Порятує любов. Лубни, 2000; Материнська пісня. Лубни, 2002; Я досі на війні. Лубни, 2005.

Літ.: Дяченко А. Петрові Мостовому — 80 // ЛУ. 2003, 21 серп.; Гаран О. Петро Мостовий: [Некролог] // Там само. 2010, 12 серп.

Т. М. Дяченко

Основні твори

Як побились гарбузи. К., 1961; Грає одуд на дуду. К., 1965; Лісові радисти. К., 1968; Глечик з медом. К., 1970; Киця їсти подає. К., 1973; Як сонечко встане. К., 1975; Веселка над Сулою. К., 1979; Максимко. К., 1981; В саду вишневому дзвіночки. К., 1982; Малий снайпер. К., 1986; Скоро літо. К., 1993; Мамині рушники Х., 1993; Два сонечка я знаю. К., 1995; Порятує любов. Лубни, 2000; Материнська пісня. Лубни, 2002; Я досі на війні. Лубни, 2005.