Мотрич Катерина Вакулівна

Визначення і загальна характеристика

МО́ТРИЧ Катерина Вакулівна (30. 11. 1947, с. Васильків Шполянського р-ну Київської, нині Черкаської обл.) — письменниця. Член НСПУ (1979). Мистецька премія «Київ» ім. І. Миколайчука в галузі кіномистецтва (2004), премія ім. І. Огієнка (2007). Закінчила Київський університет (1971). Працювала у газеті «Молода гвардія», товаристві «Просвіта» та на республіканському радіо. Дебютувала книгою новел «Соняхи» (К., 1978) — ліричні розповіді про людей села, їхню любов до землі, рідного краю, про чисте й світле кохання. Авторка книг повістей та оповідань «Час найкоротшої тіні» (1982), «Перед храмом любові та болю» (1989), «Звізда полин» (2000), романів «Досвіток» (1987), «Ніч після сходу сонця» (2004), «Вавилонська вежа» (2011), «Трьохсотлітня голгофа. Фавор» (2018), роману у віршах «Мотрині ночі» (2006), поетичної збірки «Почайна» (2007; усі — Київ). У журналі «Неопалима купина» опубліковано її п’єсу «Кайдашева земля» (2007), де всю українську землю авторка називає Кайдашевою — через чвари і розбрат довкола неї. Письменниця також широко використовує в літературній творчості форму молитви — «Молитва до мови», «Молитва до убієнних голодом», «Молитва до України» (усі — 1991), де порушує важливі питання нашої сучасності. За її «Молитвою до мови» реж. М. Мащенко зняв фільм, а за «Молитвою до убієнних голодом» композитор І. Карабиць написав ораторію «Молитва Катерини» (1992). У художньо-документальному фільмі «Катерина Білокур. Послання» (2002, реж. О. Самолевська) письменниця озвучила листи художниці. М. належить низка резонансних публіцистичних статей у газеті «Слово Просвіти» — «Терня у боки» (2000), «Ім’я їм регіон» (2011), «ДНК варвара», «Чия земля?» (обидві — 2017), газеті «Літературна Україна» — «Армагеддон державотворення — імунодефіцит духу...» (2010), «Телетусовка, або Синдром аварійності» (2013). Тематика ранніх творів М. пройнята національним духом, сюжети оригінальні, образи яскраві й неповторні. У публіцистичних статтях, особливо останніх років, гостро постає тема державотворення, і ті пороки, що стоять на заваді цьому, висвітлені емоційно й глибокодумно. Сучасна проза письменниці відрізняється від ранньої історичною тематикою, порушеними глобальними проблемами, вона глибоко патріотична, з екскурсом у непросту українську історію та не менш просту й почасти трагічну сучасність. Твори М. вирізняються цікавою сюжетністю, духовною тематикою, емоційністю, образністю й власним неповторним стилем.

Завантажити статтю