Мотронинське городице

Визначення і загальна характеристика

МОТРО́НИНСЬКЕ ГОРОДИ́ЩЕ  — археологічна пам’ятка скіфського часу. Датована 7 — 4 ст. до н. е. Виявлена побл. с. Мельники Чигирин. р-ну Черкас. обл. в істор. місцевості Холодний Яр. Перші літ. згадки про М. г. відомі з поч. 19 ст., від кін. того ж століття його досліджували О. Бобринський (уперше описав), В. Хвойка, І. Фабриціус, О. Покровсь­ка, О. Тереножкін, В. Іллінська, В. Григор’єв, Г. Ребедайло, С. Без­сонова, С. Скорий, Я. Хохоровський, О. Могилов. Загалом розкрито до 4800 м² пл. городища та розкопано 27 курганів. Городище у формі овалу (за різними оцінками, його пл. становить від 106-ти до 200 га) розташ. на верху вододіл. плато й складається з 2-х концентрич. ліній оборони (валів і ровів), на гребені яких у давнину були дерев’яні стіни (менша цитадель всередині зовнішньої). Посередині внутр. лінії оборони проходив ще один вал, який розділяв її навпіл. Особ­ливо масивною є зовн. лінія оборони, три з її виїздів прикриті фланкуючими валами. Вис. валу до 6-ти м, шир. рову — до 13-ти м, глибина — до 8-ми м. Внутр. укріп­лення має менші оборонні споруди: вал вис. до 1–1,5 м, рів шир. 11–12 м і глибиною до 4-х м. На городищі досліджено численні житл. і госп. комплекси, унікал. орнаментов. жертовники. Матеріал. культура представлена насамперед керам. посудом, переважно ліпним (горщики, корчаги, миски та ін.), антич. кружал. керам. імпортом (амфори та столовий посуд). Знайдено зброю, предмети побуту, інструменти, кінську збрую, прикраси тощо. На могильнику відомо понад 70 курганів вис. до 8-ми м, один із яких (Скіф. Могила) досліджено. Окремі великі насипи оточені ровами та валами. Поховал. споруди різноманітні — від невеликих прямокут. ям до об’єм. стовпових гробниць, відома також катакомба. У поховал. обряді — традиції як місц. лісостепові, так і низка кочових скіф. рис.

Завантажити статтю