Мороз Михайло Якимович
МОРО́З Михайло Якимович (07(20). 05. 1905, с. Бубнівка, нині Гайсин. р-ну Вінн. обл. — 13. 07. 1937, Київ) — письменник. Член СПУ. Закін. Гайсин. землемір. технікум (1924). Працював у Харкові геодезистом, у г. «Колгоспне село» (1928–31), потім у «Вістях». Літ. діяльність розпочав 1928. Автор поет. зб. «Куємо перемогу» (Х., 1932) і «Світанкова зустріч» (К.; Х., 1936), повістей «Гнані і голодні» (Х.; О., 1932), «Повісті мого життя» (1933), нарисів «Вугільний крос» (1932), «Румунський “Рай”» (1933; усі — Харків), оповідань для дітей «Вертуни» (Х.; К., 1930), «Розвідачі» (Х.; О., 1931), ритміко-муз. сценки на 1 дію «Зміна — зміні» (Х.; О., 1932). Не зберігся рукопис роману «Диплом», вилучений у автора під час арешту, про життя на Зх. Україні за пілсудчини. 25 лютого 1937 заарешт., за звинуваченням у підготовці терорист. акту і контррев. злочинів засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1957.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Вибрані поезії. К., 1961.
Рекомендована література
- З порога смерті.