Кіндзерявий-Пастухів Сергій Якович
КІНДЗЕРЯ́ВИЙ-ПАСТУХІ́В Сергій Якович (04. 07. 1924, с. Руське, нині Мукачів. р-ну Закарп. обл.) — видавець, художник, богослов. Навч. в Укр. гімназії у м. Холм (Польща, 1939–41), Вінн. мед. інституті (1941–43), греко-катол. семінарії у м. Гіршберґ (1945–48), на богослов. та філос. відділах Ерлянґен. університету (1948–50; обидва — Німеччина). У 1940-х рр. брав уроки гри на бандурі у К. Місевича, відвідував курси з малювання. Від 1950 — у США. Перша персон. виставка — 1958 у Нью-Йорку. Його картини експонують в осередках укр. поселень у США. 1965 висвячений і скерований на церк.-адм. службу; був настоятелем Свято-Троїц. кафедри у м. Бруклін; від 1977 — архіпресвітер УАПЦ в екзилі (1969–80 — її адміністратор). Засн. і дир. Школи кобзар. мистецтва у Нью-Йорку (1973–80-і рр.). Диригент церк. хорів та ансамблю бандуристів. Створив кілька портрет. образів Т. Шевченка. У праці «Світильники землі української: Тридцять чистих образів», складеній з окремих наук.-популяр. нарисів і портретів, ім’я Кобзаря подав поряд із найвидатнішими діячами укр. історії та культури. Автор низки статей («На шляху до великої літератури», «Улас Самчук. Темнота», «Чи ти той..?», «Призначені літати й повзати», «Про кобзарське мистецтво. Вибрані тексти» // «Народознавчі зошити», Л., 2002, № 3–4) та наук. праць («Проблеми екуменічної ідеї в світлі головних православних догматів», «Біблійний богословський словник», монографії про хрест «Світове дерево»). 1990–2010 видавав ж. «Бесіди з друзями» та «Сіяч». Виступав із проповідями на радіо «Свобода». Укладав «Біблійний богословський словник». Ред. часописів «Кобзарський листок» (від 1973) та «Бандура» (від 1981) у Нью-Йорку. Приятелював із Василем Баркою.
Літ.: Яців Р. Духове світло автора «Світильників землі української» // Народознавчі зошити. Л., 2002. Ч. 3–4; Волощук Н. Узяв архіпресвітер бандуру // Укр. слово. 2004, 21–27 лип.
Р. М. Яців
Рекомендована література
- Яців Р. Духове світло автора «Світильників землі української» // Народознавчі зошити. Л., 2002. Ч. 3–4;
- Волощук Н. Узяв архіпресвітер бандуру // Укр. слово. 2004, 21–27 лип.