Міуська операція

МІУ́СЬКА ОПЕРА́ЦІЯ Проведена 17 липня — 2 серпня 1943 військами Пд. фронту (командувач — генерал-полковник Ф. Толбухін) у взаємодії з військами Пд.-Зх. фронту (командувач — генерал армії Р. Малиновський) з метою скувати і по можливості роз­громити угрупова­н­ня противника на Донбасі, не допустити пере­дис­локації його сил у р-н Курського ви­ступу, де на той час точилися вирішал. бої (див. Курська битва). Гол. удару війська Пд. фронту за­вдали з р-ну на Пд. Зх. від м. Ровеньки (Ворошиловгр., нині Луган. обл.) у напрямі на села Артемівка, Успенка, Федорівка (нині усі — Амвросіїв. р-ну Донец. обл.) для охопле­н­ня з Пн. Таганроз. угрупова­н­ня ворога; допоміж. — на правому і лівому крилах фронту. Осн. оборона військ вермахту (11 дивізій) проходила по р. Міус (бас. Азов. моря). 17 липня рад. війська роз­почали на­ступ. У від­повідь нім. командува­н­ня пере­кинуло з харків. напрямку танк. корпус військ СС і 1 дивізію. 30 липня у на­ступ пере­йшов противник. Рад. війська змушені були ві­ді­йти на лівий берег Міусу та зайняти оборон­ні позиції. Не­зважаючи на незавершеність М. о., завдяки липневому на­ступові на Донбасі значні сили вермахту від­тягнуто з курського напрямку, убезпечені тили військ Пд.-Зх. фронту від можливих наслідків на­ступал. операції «Пантера» (нім. план роз­грому військ Пд.-Зх. фронту у випадку вдалого роз­витку на­ступал. дій у Курській битві). Послабле­н­ня бєлгород.-харків. напрямку вермахту через від­веде­н­ня звідти цілих зʼєд­нань на т. зв. Міус-фронт створило сприятливі умови для контрна­ступу військ Воронез. і Степ. фронтів.

Завантажити статтю