Міуська операція
МІУ́СЬКА ОПЕРА́ЦІЯ Проведена 17 липня — 2 серпня 1943 військами Пд. фронту (командувач — генерал-полковник Ф. Толбухін) у взаємодії з військами Пд.-Зх. фронту (командувач — генерал армії Р. Малиновський) з метою скувати і по можливості розгромити угруповання противника на Донбасі, не допустити передислокації його сил у р-н Курського виступу, де на той час точилися вирішал. бої (див. Курська битва). Гол. удару війська Пд. фронту завдали з р-ну на Пд. Зх. від м. Ровеньки (Ворошиловгр., нині Луган. обл.) у напрямі на села Артемівка, Успенка, Федорівка (нині усі — Амвросіїв. р-ну Донец. обл.) для охоплення з Пн. Таганроз. угруповання ворога; допоміж. — на правому і лівому крилах фронту. Осн. оборона військ вермахту (11 дивізій) проходила по р. Міус (бас. Азов. моря). 17 липня рад. війська розпочали наступ. У відповідь нім. командування перекинуло з харків. напрямку танк. корпус військ СС і 1 дивізію. 30 липня у наступ перейшов противник. Рад. війська змушені були відійти на лівий берег Міусу та зайняти оборонні позиції. Незважаючи на незавершеність М. о., завдяки липневому наступові на Донбасі значні сили вермахту відтягнуто з курського напрямку, убезпечені тили військ Пд.-Зх. фронту від можливих наслідків наступал. операції «Пантера» (нім. план розгрому військ Пд.-Зх. фронту у випадку вдалого розвитку наступал. дій у Курській битві). Послаблення бєлгород.-харків. напрямку вермахту через відведення звідти цілих з’єднань на т. зв. Міус-фронт створило сприятливі умови для контрнаступу військ Воронез. і Степ. фронтів.
Рекомендована література
- Алексеева Л. И. Здесь проходил Миус-фронт (1941–1943). Д., 1973;
- Ершов А. Г. Освобождение Донбасса: Военно-истор. очерк. Москва, 1973;
- Донбас: Рік 1943: Спогади учасників Донбаської наступальної операції в роки Великої Вітчизняної війни. Д., 2003;
- Панченко П. П. та ін. Україна в полум’ї: 1941–1945. К., 2005.