Молодіжний рух Український

МОЛОДІ́ЖНИЙ РУХ Український — масова організована соціально-політична активність молоді, спрямована на реалізацію її вимог та прав. Першим гpoмaд. молодіжним об’єднанням, що мало влас. статут і програму, було академ. товариство «Січ», засн. 1868 укр. студентами у Відні. Виникнення молодіж. організацій на укр. землях розпочалося у 2-й пол. 19 ст. і пов’язане з діяльністю громад. У Галичині молодіжні об’єднання (кружки або гуртки) діяли майже в усіх середніх і вищих школах. У 1890-і рр. такі гуртки почали з’являтися і на укр. землях у складі Рос. імперії. До 1905 тут організов. понад 100 різних молодіж. спілок, гуртків, груп, комітетів. Масовим стало створення земляцтв, до яких входили студенти, які народилися в одній губернії. 1907–08 при Сх. інституті у м. Владивосток (Росія) діяло Студент. товариство українців; станом на 1914 Централя об’єднаних укр. громад у С.-Петербурзі охоплювала 18 громад, до яких входило бл. 1 тис. студентів. На поч. 20 ст. у Галичині виникли перші масові об’єднання молоді «Пласт», «Сокіл» та ін. Рев. події поч. 20 ст. дали поштовх актив. розвиткові М. р. У. На поч. 1920-х рр. в УСРР діяла значна кількість небільшов. об’єднань молоді: Комуніст. юнац. спілка, Укр. комуніст. робітн. юнац. спілка, Спілка молоді лівих есерів (боротьбистів), організація анархіст. молоді «Набат», організації Рос. с.-д. спілки робітн. молоді, Євр. комуніст. спілка молоді, Юґендкомфорбанд, Юґенд Поалей-Цион, Сіоніст.-соціаліст. спілка молоді, Єдина всерос. організація сіоніст. молоді, катол. молодіжні гуртки «ружанців» і «тертіарців», Баптист. спілка молоді та ін. 1923 організов. Земляцтво пролетар. студентства у Москві, що 1925 мало 28 філій у всіх моск. ВНЗах і об’єднувало 914 укр. студентів. З метою встановити парт. контроль над молодіж. рухом КП(б)У 1919 створила Комуніст. спілку робітн. молоді України (див. Комсомол). До 2-ї пол. 1920-х рр. комсомольці домоглися ліквідації ін. об’єднань молоді та встановили монополію в М. р. У. На зх.-укр. землях, що входили до складу Польщі, Румунії, Чехо-Словаччини, масовими стали молодіжні організації «Пласт», «Сокіл», «Січ», «Луг», Союз укр. поступової молоді ім. М. Драгоманова «Каменярі». 1922 виникла Волинська спілка сільської молоді, що об’єднувала молодих селян-українців. Нелегально функціонували молодіжні організації радикал. (Комуніст. спілка молоді Зх. України) та націоналіст. (Група української національної молоді, Української націоналістичної молоді Союз, Юнацтво ОУН) спрямування. Більшість студентів, які перебували під впливом укр. націоналіст. руху, входили до Центр. союзу укр. студентства (у 1920-і рр.) і Союзу укр. студент. організацій під Польщею (у 1930-і рр.). Діяли також Ділове об’єднання поступового студентства (прорад. спрямування), товариство укр. студентів-католиків «Обнова» та ін. нечисленні студент. організації. Зі встановленням на зх.-укр. землях рад. влади всі молодіжні організації, окрім комсомолу, заборонено. У подальшому до розпаду СРСР 1991 М. р. У. в УРСР майже повністю був пов’язаний з діяльністю комсомолу як громад. організації, що водночас здійснювала і держ. функції. Альтернатив. М. р. У. представляли невеликі підпіл. групи, що ставили за мету боротьбу з існуючим режимом. Серед них — Укр. нац.-козац. партія (Київ, 1925–26), С.-д. партія України (Харківщина, 1935–36), Інтернаціоналіст. спілка життя і свободи (Донеччина, 1935–36), низка організацій 1950-х — 1-ї пол. 1980-х рр., зокрема Клуб творчої молоді. На Далекому Сході 1941–45 при Укр. нац. колонії у м. Харбін (нині Китай) діяв Гурток української національної молоді. У діаспорі укр. молодіжні громад. об’єднання почали виникати ще під час 1-ї хвилі еміграції (кін. 19 ст. — 1914). Так, 1904 у м. Вінніпеґ створ. Кружок русько-укр. молодіжи, 1906 у м. Монреаль (обидва — Канада) — Товариство укр. молодіжи. Однак масово М. р. У. почав розвиватися лише у період 2-ї (1918–39) та 3-ї (після 1945) хвиль еміграції. На піку розвитку він охоплював до 10 % укр. молоді діаспори. За масштабами діяльності та організац. структурами укр. молодіжні організації у еміграції поділяють на дві осн. групи. До першої належать ті, що об’єднують молодь у кількох країнах світу: Союз українського студентства Центральний (ЦЕСУС), «Пласт», Спілка української молоді (СУМ), Демократичної української молоді Об’єднання (ОДУМ), Федерація т-в укр. студентів-католиків «Обнова» (ФТУСК «Обнова»), Товариство укр. студіюючої молоді ім. М. Міхновського (ТУСМ), Об’єднання укр. академ. т-в нац. солідаризму «Зарево» (УСАТ «Зарево»), Союз укр. студент. т-в у Європі (СУСТЕ), Ліґа української молоді Північної Америки (ЛУМПА), Рада укр. молоді Пн. Америки (РУМПА), Молоді українські націоналісти (МУН). Другу групу складають організації, що діють у межах окремих країн і мають свої структури лише у них: Союз молоді Карпат (СМК), Організація укр. молоді у Франції (ОУМФ), Культ.-осв. і спорт. центр молоді у Бразилії (КЛЕМ), Союз укр. молоді Канади (СУМК). Більшість діаспор. укр. молодіж. об’єднань, окрім «Пласту», діють під керівництвом, а інколи й у складі «дорослих» політ. сил. Наприкінці 1980-х рр. в УРСР виникли «неформал.» групи та об’єднання молоді, організов. на засадах культурол. інтересів, захоплення певними видами спорту, дослідж. різноманіт. проблем: Лева Товариство (Львів), «Оберіг» (Чернівці), «Поступ» (м. Самбір), «Паростки» (м. Стрий; обидва — Львів. обл.), «Берегиня» (м. Умань Черкас. обл.), «Щире братство», «Громада», «Спадщина» (усі — Київ). Вони швидко політизувалися і зробили вагомий внесок у розвиток заг.-демократ. і нац. рухів в Україні. Докорінні зміни у М. р. У. відбулися після відновлення незалежності 1991. Як правонаступник комсомолу постала Спілка молодіж. організацій України, 1992 — Укр. нац. комітет молодіж. організацій (гол. мета — репрезентація громад. молодіж. руху в органах держ. влади), що нині значно знизили активність. Натомість діють кілька десятків всеукр. і кілька сотень регіон. молодіж. структур різноманіт. політ., громад., реліг. та ін. спрямування, серед них — Аерокосмічної освіти молоді України Національний центр.

Розмір шрифту

Молодіжний рух Український

Рекомендована література

Інформація про статтю