Молодої генерації Українських націоналістів Справа

«МОЛОДО́Ї ГЕНЕРА́ЦІЇ» УКРАЇ́НСЬКИХ НАЦІОНАЛІ́СТІВ Справа — політична справа, сфабрикована у добу «єжовщини». Перші арешти в справі цієї організації, що нібито виникла 1936 і мала на меті насильниц. повале­н­ня рад. влади в Україні та встановле­н­ня фашист. ладу, здійснено навесні 1938. Серед перших заарешт. — керуючий справами ЦК КП(б)У О. Власенко та керучий справами Раднаркому УРСР П. Мілько. Під тиском вони дали свідче­н­ня про під­готовку терорист. актів. 20 серпня 1938 нарком внутр. справ УРСР О. Успенський затвердив обвинувал. висновок у справі О. Власенка, 22 вересня того ж року виїзна сесія військ. колегії Верхов. суду СРСР засудила його до роз­стрілу (роз­стріляли і П. Мілька). Окрім них, у справі проходили заст. завідувач від­ділу науки ЦК КП(б)У М. Середен­ко, зав. особл. сектора ЦК КП(б)У К. Максимець, колиш. спів­роб. особл. сектора ЦК КП(б)У О. Калінін, пом. секр. ЦК КП(б)У П. Клушин, заст. завідувач від­ділу ЦК КП(б)У А. Ващук, голова облплану і за­ступник голови Черніг. облвиконкому В. Канов-Каневський, тех. секр. Політбюро ЦК КП(б)У М. Рубашенко, тех. секр. Організац. бюро і Секретаріату ЦК КП(б)У І. Зей, працівник ЦК КП(б)У Д. Новицький, пом. секр. ЦК КП(б)У З. Коган, зав. облік.-екон. від­ділу наркомату місц. промисловості УРСР П. Клубін, тимчасово в. о. дир. Ін­ституту економіки АН УРСР (Київ) В. Теплицький, завідувач від­ділу г. «Радянська Україна» А. Белаківський, н. с. Ін­ституту економіки АН УРСР І. Панащенко, заст. нач. Упр. у справах мистецтва при Раднаркомі УРСР М. Гришко, заст. зав. шкіл. від­ділу ЦК КП(б)У Т. Шматлай, заст. наркома освіти УРСР І. Левшин, зав. сектора комунал. господарства, транс­порту і звʼязку Раднаркому УРСР М. Мартинов, зав. сектора культури Раднаркому УРСР О. Бородін, нарком місц. промисловості УРСР Т. Чубар та ін. Більшість із них від­мовилася від поперед. свідчень і стверджувала, що до них за­стосовували незакон­ні методи слідства, тому вони вимушено себе обмовили. І хоча у квітні 1939 деяких обвинувачених засудж., більшості вдалося довести сфабриков. характер висунутих проти них обвинувачень і вони були звільнені. Такий пере­біг подій від­образив заг. зміну в ре­пресив. політиці режиму після звільне­н­ня на­прикінці 1938 М. Єжова та приходу на посаду наркома внутр. справ СРСР Л. Берії, який, на противагу «єжовщині», почав створювати ілюзію послабле­н­ня терору.

Завантажити статтю