МОНАСТИРИ́ЩЕ — городище роменської культури. Виявлене на правому березі р. Ромен у межах Сум. Від­крив (1901) і досліджував (1906, 1924) М. Макаренко, а також О. Сухобоков та О. Комар (1999). Городище за­ймає невеликий мис першої надзаплав. тераси. Оборон­ні споруди у ви­гляді валу роз­таш. лише з напол. сторони, укріпле­н­ня зведені на заключ. ета­пі існува­н­ня поселе­н­ня на­прикін­ці 10 ст. Пл. городища пі­довал. форми роз­мірами 67 × 48 м. На ній досліджено низку за­глиблених житл. і вироб. будівель, погребів, госп. ям. Напів­землянки із сиродут. горнами та випалюв. печами для руди засвідчують спеціалізацію мешканців на добуван­ні заліза. Крім того, вони за­ймалися від­гон. скотарством і по­люва­н­ням (особливо на бобрів). Не­зважаючи на приналежність посе­ле­н­ня до давньорус. періоду та присутність окремих знахідок давньорус. кола у ком­плексах, його жителі надавали пере­вагу не гончар., а ліпленому від руки посуду з характер. ор­наментом «гусеничкою», що на­носився за допомогою гребінчастого штампа. Ця особливість до­зволила ви­окремити новий тип памʼяток — ромен., а згодом і археол. ромен. культуру літопис. сіверян (9 — поч. 11 ст.).