Моніторинг радіоекологічний

МОНІТО́РИНГ РАДІО­ЕКОЛОГІ́ЧНИЙ — система, методологія і практика спо­стережень, оцінки, збира­н­ня, обробле­н­ня, пере­дава­н­ня, збереже­н­ня та аналізу інформації про радіаційний фон навколишнього середовища (потужностей зовнішньої дози від джерел ви­промінюва­н­ня чи концентрації радіонуклідів в екологічних середовищах), про­гнозува­н­ня його змін і роз­робле­н­ня науково об­ґрунтованих рекомендацій для прийня­т­тя рішень з метою запобіга­н­ня негативним змінам стану довкі­л­ля та дотрима­н­ня вимог радіаційної без­пеки. У наук. літературі використовують терміни «радіол. моніторинг», «радіац. моніторинг» і «М. р.». Перші два стосуються, як правило, неживих обʼєктів довкі­л­ля. Так, у геології радіац. моніторингу насамперед під­дають ґрунт. породи, окремі мінерали, хім. елементи, руди та ін. корисні копалини; у метеорології — повітря, атмо­сферні опади; у гідрології — води поверх­неві, води під­земні, води морів та океанів. У М. р. наголошують на стані живих організмів — рослин, тварин, людини та середовищах їхнього існува­н­ня — атмо­сфері, ґрунті, воді. М. р. також перед­бачає ви­значе­н­ня впливу іонізуючого ви­промінюва­н­ня на біоту. М. р. варто роз­глядати як окремий вид моніторингу, оскільки він має специф. особливості, зумовлені властивостями радіонуклідів як носіїв тривалого радіо­актив. за­брудне­н­ня та опроміне­н­ня біоти. Гол. зав­­да­н­ня М. р.: радіац. захист лю­дини та ін. живих організмів; спо­стереже­н­ня та контроль за станом за­брудн. радіонуклідами тер., її окремих особливо небезпеч. частин та роз­робле­н­ня способів зниже­н­ня небезпеки від за­брудне­н­ня; оцінка стану обʼєктів природ. середовища за параметрами, що характеризують радіо­екол. ситуацію в зоні за­брудне­н­ня та за її межами; виявле­н­ня тенденцій у зміні стану радіо­актив. за­брудне­н­ня довкі­л­ля у звʼязку з функціонува­н­ням небезпеч. у радіац. плані обʼєктів, а також під час реалізації радіозахис. заходів на за­брудн. тер.; зʼясува­н­ня можливих тенденцій змін у стані здоровʼя насел., яке проживає на за­брудн. радіонуклідами тер.; інформ. забезпече­н­ня про­гнозу радіоекол. ситуації на за­брудн. радіонуклідами тер. та у країні загалом. Тому М. р. роз­глядають як комплексну інформ.-тех. систему спо­стережень, дослідж., оцінюва­н­ня й про­гнозува­н­ня радіац. стану біо­сфери, тер. побл. АЕС та ін. під­приємств ядер. палив. циклу та обʼєктів, що по­страждали внаслідок ядер. і радіац. інцидентів. М. р. проводять у звич. (нормал.) умовах та аварій. (над­звич.) ситуаціях. Аварій. М. р. здійснюють для забезпече­н­ня інформацією, необхідною для прийня­т­тя ріше­н­ня про втруча­н­ня та ви­значе­н­ня форми, мас­штабу і тривалості втруча­н­ня. М. р. є складовою заг. екол. моніторингу і перед­бачає спо­стереже­н­ня за гамма-фоном та по­стій. радіол. контроль небезпеч. радіац. обʼєктів вироб.-госп. діяльності. В Україні на за­брудн. радіо­актив. речовинами тер. (крім зони від­чуже­н­ня) здійснюють М. р. таких обʼєктів: ландшафтно-геол. середовища з метою отрима­н­ня базової інформації для оцінюва­н­ня та про­гнозува­н­ня заг. радіоекол. ситуації на за­брудн. радіонуклідами тер. та її впливу на екол. ситуацію; поверхн. і під­зем. вод. систем; природо­охорон. заходів та споруд; локал. довгочас. джерел реал. і потенц. за­брудне­н­ня (обʼєкт «Укри­т­тя», ставок-охолоджувач, пункти захороне­н­ня радіо­актив. від­ходів і тимчас. локалізації радіо­актив. від­ходів); біо­ценозів; а також мед. і сан.-гіг. М. р. Згідно з Положе­н­ням про держ. систему моніторингу довкі­л­ля, затв. 1998 по­становою КМ України, радіац.-екол. моніторинг тер. є невід­ʼєм. складовою держ. системи моніторингу. Його проведе­н­ня, обовʼязкове за будь-яких умов, ви­значене законодавством і відом. норматив. документами. Пита­н­ня оператив. оцінки радіац. стану обʼєктів довкі­л­ля та прийня­т­тя рішень щодо мінімізації негатив. наслідків впливу радіо­актив. за­брудне­н­ня на ці обʼєкти, зокрема людину та ін. живі організми, залишається актуальним. В Україні М. р. проводять під­роз­діли Мін-в з питань над­звич. ситуацій та у справах захисту насел. від наслідків Чорнобил. ката­строфи, охорони здо­ровʼя, аграр. політики, охорони довкі­л­ля, Держ­комлісгоспу, Держ­водгоспу, різними н.-д. ін­ститутами, лаб. зовн. дозиметрії під­приємств ядерно-палив. циклу. Після аварії на ЧАЕС утвердилося ро­зумі­н­ня ключової ролі М. р. як елементу системи упр. станом довкі­л­ля у випадку техноген. за­брудне­н­ня. 2016 cтвор. Чорнобильський радіаційно-екологічний біо­сферний заповід­ник.

Завантажити статтю