Моніторинг радіоекологічний
МОНІТО́РИНГ РАДІОЕКОЛОГІ́ЧНИЙ — система, методологія і практика спостережень, оцінки, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про радіаційний фон навколишнього середовища (потужностей зовнішньої дози від джерел випромінювання чи концентрації радіонуклідів в екологічних середовищах), прогнозування його змін і розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень з метою запобігання негативним змінам стану довкілля та дотримання вимог радіаційної безпеки. У наук. літературі використовують терміни «радіол. моніторинг», «радіац. моніторинг» і «М. р.». Перші два стосуються, як правило, неживих об’єктів довкілля. Так, у геології радіац. моніторингу насамперед піддають ґрунт. породи, окремі мінерали, хім. елементи, руди та ін. корисні копалини; у метеорології — повітря, атмосферні опади; у гідрології — води поверхневі, води підземні, води морів та океанів. У М. р. наголошують на стані живих організмів — рослин, тварин, людини та середовищах їхнього існування — атмосфері, ґрунті, воді. М. р. також передбачає визначення впливу іонізуючого випромінювання на біоту. М. р. варто розглядати як окремий вид моніторингу, оскільки він має специф. особливості, зумовлені властивостями радіонуклідів як носіїв тривалого радіоактив. забруднення та опромінення біоти. Гол. завдання М. р.: радіац. захист людини та ін. живих організмів; спостереження та контроль за станом забрудн. радіонуклідами тер., її окремих особливо небезпеч. частин та розроблення способів зниження небезпеки від забруднення; оцінка стану об’єктів природ. середовища за параметрами, що характеризують радіоекол. ситуацію в зоні забруднення та за її межами; виявлення тенденцій у зміні стану радіоактив. забруднення довкілля у зв’язку з функціонуванням небезпеч. у радіац. плані об’єктів, а також під час реалізації радіозахис. заходів на забрудн. тер.; з’ясування можливих тенденцій змін у стані здоров’я насел., яке проживає на забрудн. радіонуклідами тер.; інформ. забезпечення прогнозу радіоекол. ситуації на забрудн. радіонуклідами тер. та у країні загалом. Тому М. р. розглядають як комплексну інформ.-тех. систему спостережень, дослідж., оцінювання й прогнозування радіац. стану біосфери, тер. побл. АЕС та ін. підприємств ядер. палив. циклу та об’єктів, що постраждали внаслідок ядер. і радіац. інцидентів. М. р. проводять у звич. (нормал.) умовах та аварій. (надзвич.) ситуаціях. Аварій. М. р. здійснюють для забезпечення інформацією, необхідною для прийняття рішення про втручання та визначення форми, масштабу і тривалості втручання. М. р. є складовою заг. екол. моніторингу і передбачає спостереження за гамма-фоном та постій. радіол. контроль небезпеч. радіац. об’єктів вироб.-госп. діяльності. В Україні на забрудн. радіоактив. речовинами тер. (крім зони відчуження) здійснюють М. р. таких об’єктів: ландшафтно-геол. середовища з метою отримання базової інформації для оцінювання та прогнозування заг. радіоекол. ситуації на забрудн. радіонуклідами тер. та її впливу на екол. ситуацію; поверхн. і підзем. вод. систем; природоохорон. заходів та споруд; локал. довгочас. джерел реал. і потенц. забруднення (об’єкт «Укриття», ставок-охолоджувач, пункти захоронення радіоактив. відходів і тимчас. локалізації радіоактив. відходів); біоценозів; а також мед. і сан.-гіг. М. р. Згідно з Положенням про держ. систему моніторингу довкілля, затв. 1998 постановою КМ України, радіац.-екол. моніторинг тер. є невід’єм. складовою держ. системи моніторингу. Його проведення, обов’язкове за будь-яких умов, визначене законодавством і відом. норматив. документами. Питання оператив. оцінки радіац. стану об’єктів довкілля та прийняття рішень щодо мінімізації негатив. наслідків впливу радіоактив. забруднення на ці об’єкти, зокрема людину та ін. живі організми, залишається актуальним. В Україні М. р. проводять підрозділи Мін-в з питань надзвич. ситуацій та у справах захисту насел. від наслідків Чорнобил. катастрофи, охорони здоров’я, аграр. політики, охорони довкілля, Держкомлісгоспу, Держводгоспу, різними н.-д. інститутами, лаб. зовн. дозиметрії підприємств ядерно-палив. циклу. Після аварії на ЧАЕС утвердилося розуміння ключової ролі М. р. як елементу системи упр. станом довкілля у випадку техноген. забруднення. 2016 cтвор. Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник.
Рекомендована література
- Гудков І. та ін. Радіоекологія. Хн., 2013;
- Бетенеков Н. Радиоэкологический мониторинг. Екатеринбург, 2014;
- Гудков І., Кашпаров В., Паренюк О. Радіоекологічний моніторинг. К., 2018.