Монкевич Борис Григорович
МОНКЕ́ВИЧ Борис Григорович (25. 03. 1896, с. Баговиця Кам’янец. пов. Поділ. губ., нині Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. — 07. 02. 1971, м. Монреаль, провінція Квебек, Канада) — письменник, військовик. Сотник Армії УНР. До 1910 жив у Кам’янці-Подільському, переїхав до Одеси, де закін. реал. (1915) та військ. (1916) школи. Учасник 1-ї світової війни. 1917 — хорунжий 1-го Гайдамац. куреня в Одесі. 1918 служив у полку ім. П. Сагайдачного в Києві, у січні 1918 брав участь у вулич. боях, у бою під ст. Крути на Чернігівщині, вступив до 1-го Запороз. полку Окремої Запороз. бригади, формував 4-й Запороз. полк ім. Б. Хмельницького Армії УНР. Від листопада 1920 — ад’ютант нач. 1-ї Кулемет. дивізії Армії УНР. Актив. діяч Гетьман. руху. У 1920-х рр. емігрував до Німеччини, де очолив Запороз. товариство ім. полковника П. Болбочана. У листопаді 1920 інтернов. у Польщі, 1921 звільнився з табору. Під час перебування у Польщі писав спогади. Перша відома його публікація — «Крути: з давно пережитого» // «Календар Червоної Калини на 1923 р.». Навч. на матем. факультеті Варшав. університету та архіт. факультеті політехніки, в Укр. госп. академії у Подєбрадах (Чехо-Словаччина). Виїхав до Канади. Автор кн. спогадів «Слідами новітних запорожців: Похід Болбочана на Крим» (Л., 1928; Нью-Йорк, 1956; із позицій військового детально описав десятки перемож. боїв, у яких брали участь запорожці П. Болбочана), «Спомини з 1918 року» (1928), «Чорні Запорожці: Зимовий похід і остання кампанія Чорних Запорожців» (1929; обидві — Львів).
Завантажити статтю
Людина 
