Моріц Жиґмонд

Визначення і загальна характеристика

МО́РІЦ Жиґмонд (Móricz Zsigmond; 02. 07. 1879, с. Тісачече, нині обл. Саболч-Сатмар-Береґ, Угорщина — 04. 09. 1942, Будапешт) — угорський письмен­ник, журналіст, видавець. Навч. 1897–1902 у Дебрецен. та Будапешт. університетах. Від 1903 — на журналіст. роботі. На поч. 1-ї світової вій­ни був військ­кором у Галичині. Учасник угор. революції 1919, за що потім за­знав пере­слідувань з боку влади. Від 1929 — ред. прози ж. «Nyugat» («Захід»), що згодом став най­впливовішим угор. літ. часописом 20 ст., від 1939 — ред. ж. «Kelet Népe» («Народ Сходу»), навколо якого обʼ­єд­налися демократ. сили. Перша зб. оповідань «Hét krajcár» («Сім крейцерів», 1909) привернула увагу реаліст. манерою письма, вмі­н­ням автора у короткому епізоді описати складні реалії дійсності. Дві найбільші теми, які роз­робляв М. у своїй творчості, — це соц. і морал. стан угор. су­спільства, а також стосунки між чоловіком і жінкою. У романах і повістях він висвітлював життя угор. селянства й про­блеми бідності, роз­кривав соц. становище дріб. дворянства, його консе­рватизм, від­творював на­строї широких верств насел. напередодні вій­ни, зі­ткне­н­ня різних філос. по­глядів тощо. Твори М. від­значаються широтою охопле­н­ня подій, глибиною роз­кри­т­тя соц.-політ. явищ, сутності людини. Автор трилогії «Erdély» («Ердей» — «Транс­ильванія») — «Tündérkert» («Чарівний сад», 1922), «A nagy fejedelem» («Великий князь», 1927), «A nap árnyéka» («Тінь сонця», 1933) — про драм. сторінки угор. історії 17 ст., повістей, зокрема «Légy jó mindhalálig» («Будь чесним до самої смерті», 1920), пʼєс. 1932 М. створив один з най­значніших своїх творів — роман «Ro­­konok» («Родичі»), в якому викривав корупцію, що у часи світ. кризи охопила панівні класи Угорщини і роз­ʼїдала всю країну. Своєрід. під­сумком твор. шляху М. вважають автобіогр. роман «Éle­tem regénye» («Роман мого життя», 1939). Символом нерозривної єд­ності долі письмен­ника і народу стала незакін. трилогія про нар. месника «Rózsa Sándor» («Рожа Шандор») — романи «Ró­zsa Sándor a lovát ugratja» («Шандор Рожа сідає на коня», 1941), «Rózsa Sándor összevonja a sze­möldökét» («Шандор Рожа супить брови», 1942; усі — Будапешт). Чимало творів М. екранізовано, окремі з них українською мовою пере­клали І. Чендей, Ю. Шкробинець, М. Івашкович, І. Мегела, К. Лустіг.

Тв.: Pillangó. 1925; Kivilágos kivirradtig. 1926; Forró mezők. 1929; Rab oroszlán. 1936; Móricz Zsigmond legszebb elbes­zélései. 1942; Kisiklott élet. 1943; Ne légy jó! Válogatás Móricz Zsigmond kötetben kiadatlan írásaiból. 1995; Asszonyokkal nem lehet vitázni. Lappangó művek. 2017 (усі — Будапешт); укр. перекл. — Оповіда­н­ня. Уж., 1954; Будь чесним до самої смерті. К., 1979; Родичі. К., 1979.

Літ.: G. Féja. Móricz Zsigmond. Buda­pest, 1939 Мегела І. П. Реалізм Жигмонда Моріца. К., 1985; Гьорьомбеї А. Жигмонд Моріц (1879–1942) // Гьорьомбеї А. Історія угор. літ-ри. К., 1997.

Л. Г. Мушкетик

Завантажити статтю