Морської біології Інститут НАНУ

Визначення і загальна характеристика

МОРСЬКО́Ї БІО­ЛО́ГІЇ Ін­ститут НАНУ Засн. 1953 як Одес. біол. станція Ін­ституту гідробіо­логії АН УРСР (Київ; див. Гідробіо­логії Ін­ститут НАНУ) для дослідж. біо­логії пн.-зх. частини (шельфу) Чорного моря, впливу Дунаю, Дністра, Дні­пра на море та його мешканців. 1963 реорганізовано в Одес. філію Ін­ституту біо­логії пд. морів АН УРСР (Севастополь; див. Біо­логії пів­ден­них морів Ін­ститут ім. О. Ковалевського НАНУ). Від 2014 — сучасна назва. У 1950–60-х рр. здійснювали інвентаризацію фауни та флори у різних умовах існува­н­ня в морі та солоних лиманах. У приповерхн. мікрошарі води від­крито мор. нейстон та сформульовано основи нової галузі біо­логії моря — морської нейстонології. У 1970–80-х рр. осн. увагу приділяли ви­вчен­ню реакції мор. організмів, їх популяцій та біо­ценозів на різні форми антропоген. впливу. Фахівцям Ін­ституту належать перші на Чорному морі фундам. дослідж. евтрофікації та її наслідків — «цвіті­н­ня» води, зниже­н­ня про­зорості, утворе­н­ня зон гіпоксії на шельфі, масової загибелі дон­них організмів тощо. Ін­ститутом за­пропоновано шляхи і методи покраще­н­ня екол. ситуації у прибереж. зоні моря (серія праць про штучні рифи та екол. тестува­н­ня мор. акваторій). Нині науковці Ін­ституту здійснюють комплексні фундам. і прикладні дослідж. у різних галузях біо­логії та екології водних екосистем, наук. екол. екс­пертизу; удосконалюють методи охорони та упр. екосистемами, їх сталого роз­вит­ку; роз­робляють сучасні методи від­бору і обробле­н­ня гідробіол. проб, аналізу наук. інформації. Осн. напрями діяльності: екологія водойм із впливом великих портово-пром. комплексів і агломерацій; гідробіол. покраще­н­ня та від­новле­н­ня порушених екосистем; матем. моделюва­н­ня водних екосистем для отрима­н­ня обʼєктив. діа­гнозу і про­гнозів їх подальшого стану; створе­н­ня компʼютер. екол. баз даних по шельфу пн.-зх. частини Чорного моря, прибереж. р-нів і лиманів у межиріч­чі Дунай–Дні­про. Наук. під­роз­діли Ін­ституту: від­діли екол. інтеграції біо­циклів, екології кра­йових угруповань, якості водного середовища, морфо-функціонал. екології водної рослин­ності. Директори: К. Вино­градов (1953–72), Ю. Зайцев (1972–89), О. Бронфман (1989–94), Б. Александров (1994-2019), від 2019 — Г. Мінічева.

Г. Г. Мінічева

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю