Кінофестивалі

КІНОФЕСТИВА́ЛІ Між­нар. К. започатковано 1932 у Венеції (Італія), на­ступні проходили у Москві (1935), Кан­нах (Франція, 1946), Зх. Берліні (1951), Обергаузені (1955; обидва — Німеч­чина), Сан-Себастьяні (Іспанія, 1953). До най­пре­стижніших з них належать: Мкф у Венеції, Берліні, Кан­нах, Сан-Себастьяні. У 1950–60-і рр. фестивал. рух набув роз­квіту і став важливим чин­ником роз­витку кіно як мистецтва. Від 1964 в СРСР раз на два роки від­бувалися Вкф (від 1972 — щорічно; остан­ній провели 1988 у Баку). У 1990–2000-х рр. проводили Кінофорум країн СНД і Балтії (Москва), Мкф країн СНД і Балтії «Кіношок» (м. Анапа, Краснодар. край, РФ). Від 2008 у США, Франції, РФ започатковано перші К. в Інтернет-мережі, пере­можців ви­значали голосува­н­ням глядачів. В Україні К. існують від 1960-х рр. Серед вагомих — «Молоді — молодим», К. дит. та юнац. фільмів (обидва — 1970-і рр.), «Молодість» (від 1970, від 1993 — Мкф, Київ), на якому широко пред­ставлені студент., короткометражні ігрові, анімац., докум. і повнометражні ігрові фільми, Респ. кінофестиваль «Людина праці на екрані» (1970-і — поч. 1980-х рр., м. Жданов, нині Маріуполь Донец. обл.). На поч. 1990-х рр. кіно­прокат вітчизн. стрічок різко зменшився, це пере­творило К. на гол. май­данчик для показу укр. кінокартин, їхня кількість стрімко зросла. 1991 від­бувся Всеукр. нац. К. ігрових фільмів (Київ, Чернівці), від­тоді припинив існува­н­ня. Найві­доміші укр. К.: у Києві — «Пролог» (між­нар. студент. К.; засн. 1986), Мкф «Крок» (анімац. фільми; засн. 1989, проводять Україна та РФ), «Стожари» (між­нар. актор. фестиваль; засн. 1995, нині припинив існува­н­ня), «Контакт» (докум. фільми; діяв 2005–08); у смт Гурзуф Ялтин. міськради, АР Крим — «Артек» (фільми для дітей; засн. 1992); у Львові — «КіноЛев» (незалежне ігрове, анімац. і докум. кіно; засн. 2006); у Харкові — «Харківський бузок» (короткометражні фільми); у Трускавці (Львів. обл.) — «Корона Карпат» (телевізійні фільми; обидва — засн. 2009); в Одесі — «Німі ночі» (німе кіно та сучасна музика), Одес. Мкф (повнометражні і короткометражні стрічки; обидва — засн. 2010); виїзні (у різних містах України) — «Кришталеві джерела» (дит., молодіж. фестиваль аудіовізуал. мистецтв; засн. 1991), «Від­крита ніч» (україномовне кіно; засн. 1997), «DOCUDAYS UA» (докум. кіно про права людини; засн. 2003). Більшість К. проводить конкурс фільмів, за під­сумками якого присуджують призи (головний, за кращу режисуру, кращим акторам та ін.). Долю нагород вирішує журі, при­значене дирекцією фестивалю. До конкурс. про­грами нерідко включають і позаконкурсні покази (ретро­спективи). Найпотужніші К. влаштовують кіноринки з метою ефективнішого пошире­н­ня кіно­продукції. Їх поділяють на між­нар., нац., від­криті, темат., регіон. (напр., Фестиваль європ. кіно, Кінофестиваль рос. кіно), фільмів певного спрямува­н­ня (фестиваль незалеж. амер. кіно «Санденс», м. Парк-Сіті, шт. Юта, США). Най­пре­стижнішими є ті, що мають акредитацію Між­нар. федерації асоц. кіно­продюсерів. Для її отрима­н­ня фестиваль має від­повід­ати певним критеріям: бути між­нар., проводитися щорічно, користуватися під­тримкою місц. кіноіндустрії, у ньому не повин­но бути стрічок, які раніше брали участь в ін. фестивалях. У кожній країні може бути лише один такий фестиваль. У Дні­пропетровську, Одесі, Миколаєві, Кірово­граді, Луцьку та ін. містах регулярно влаштовують К. аматор. фільмів; стрічки укр. авторів систематично беруть участь у Мкф і нац. фестивалях.

Серед укр. кінокартин — лауреатів най­пре­стижніших нагород: «Іван» (1932, реж. О. Довженко; приз за кращий фільм у кіно­про­грамі рад. стрічок, 1934), «Не­скорені» (1945, реж. М. Донськой; золота медаль, 1946), «Мальва» (1956, реж. В. Браун; приз за кращу жін. роль Д. Рітенберґ, 1957; усі — Мкф у Венеції), «Астенічний син­дром» (1989, реж. К. Муратова; приз «Срібний ведмідь» Мкф у Берліні, 1990), «Подорожні» (2005, реж. І. Стрембіцький; приз «Золота пальмова гілка», 2005), «Крос» (2011, реж. М. Врода; приз «Золота пальмова гілка», 2011; обидві — Мкф у Кан­нах). Стрічки укр. документалістів С. Буковського, О. Коваля, Х.-М. Мамедова, О. Роднянського, Ю. Терещенка, В. Шевченка, Р. Ширмана, Г. Шкляревського та ін. здобували призи Мкф докум. фільмів у Ляйпцизі, Обергаузені, Ньоні (Швейцарія), Кракові, Єкатеринбурзі (РФ). Майстри наук.-популяр. кіно Т. Золоєв, В. Олендер, В. Під­палий, Ф. Соболєв та ін. від­значені найвищими нагородами Мкф у Ляйпцизі, Будапешті, Белґраді, Ленін­граді (нині С.-Петербург), Єкатеринбурзі; провід­ні режисери вітчизн. анімації В. Дахно, С. Коваль, Є. Сивокінь, Д. Черкаський — призами Мкф у Берліні, Заґребі, Кракові, Києві.

Завантажити статтю