Кінські плавні

КІ́НСЬКІ ПЛА́ВНІ – значне розширення заплави між Дніпром і його притокою Кінською. Нині ця тер. майже повністю затоплена водами Каховського водосховища. Залишки її природ. комплексів збереглися вздовж берегової смуги, зокрема по балках, а також на о-вах, що утворилися після заповнення водосховища 1956. У 2006 на цій тер. створ. нац. природ. парк «Великий Луг» (на базі регіон. ландшафт. парку «Панай», орнітол. заказника заг.-держ. значення «Великі і Малі Кучугури», ландшафт. заказника заг.-держ. значення «Крутосхили Каховського водосховища»). До нього увійшли частина Кахов. водосховища з архіпелагом о-вів Великі і Малі Кучугури, ділянка берегової лінії в р-ні насел. пунктів Скельки–Енергодар, урочища Маячанська балка та Білозірське. Пл. парку 16 756 га, зокрема 9324 — у постій. користуванні. Знаходиться у Василів. р-ні Запоріз. обл. Перебуває у віданні Міністерства охорони навколиш. природ. середовища. За функціон. зонуванням заповідна зона складає 8084 га, регульов. та стаціонар. рекреації — 1240 га, госп. — 7432 га. Рослин. покрив різноманітний. Особливу цінність становлять види, занес. до Червоної книги України, — береза дніпровська, ковили волосиста та Лессінґа, цимбохазма дніпровська, астрагал шерстистоквітковий, тамарикс стрункий, тюльпан дібровний, гранітний та Шренка, брандушка різнокольорова, рястка Буше, сон чорніючий, волошка короткоголова; а також до Європ. Червоного списку — глід український, жабриця Леманна, чебрець дніпровський. З ендеміків зростають астрагал український, гвоздика польова, перстач астраханський, волошка дніпровська, юринеї багатоквіткова та вапнякова. Окрасою парку є велика кількість гарноквітучих видів — ефемероїдів. Тварин. світ представлений як видами степ. фауни, так і водно-болот. та лісової. Тер. парку має велике значення для збереження нерестових угідь риб Кахов. водосховища. Крім видів, занес. до Червоної книги України (стерлядь, марена дніпровська), у водосховищі водяться рідкісні види — підуст, головень, білизна, ялець звичайні, пузанок чорноморсько-азовський, судак волзький, бобирець дніпровський, чехоня шаблювата, линь річковий, йорж донський (носар). Із плазунів, занес. до Червоної книги України, трапляються полоз жовточеревий, гадюка степова; птахів — пугач, канюк степовий, лунь польовий і степовий, балобан, сапсан, боривітер степовий, чернь білоока, дрофа; безхребетних — махаон, подалірій, поліксена, ведмедиця Гера, пістрянка весела, бражник, красотіл пахучий, жук-олень, вусач мускусний, ксилокопа звичайна, сколія степова, джміль моховий і пахучий та ін. Госп. цінність парку полягає у наявності на його тер. мислив. видів тварин (ондатра, єнотоподібний собака, свиня дика, заєць сірий, лисиця, куниця кам’яна, зозуля, крижень, чернь червоноголова, чубата і червонодзьоба та ін.). На тер. парку знайдені численні пам’ятки археології часів пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, епохи міді, бронзи та заліза, трипіл., катакомб., сабатинів., білозер., черняхів., салтів. культур. На Кучугурах збереглися залишки печеніз. міста, в Басаньці — могильники та стоянки 16, 4 та 2 тис. до н. е., в урочищі Штольня — печери часів Запороз. Січі. Урочище Баба відоме кам’яними бабами. Тер. «Великого Лугу» тривалий час перебувала у володінні Запороз. Січі, зокрема села Балки, Маячка, Скельки (усі — Василів. р-ну Запоріз. обл.) та нині затоплене с. Басанька були козац. зимівниками (вперше в Європі створ. штучні ліси, які козаки висаджували з військ.-оборон. метою). У с. Маячка збереглися козац. поховання з кам’яними хрестами.

В. К. Хільчевський