КІ́НСЬКІ ПЛА́ВНІ — значне роз­шире­н­ня заплави між Дніпром і його притокою Кінською. Нині ця територія майже повністю затоплена водами Каховського водо­сховища. Залишки її природних комплексів збереглися вздовж берегової смуги, зокрема по балках, а також на островах, що утворилися після заповне­н­ня водо­сховища 1956. У 2006 на цій території створено національний природний парк «Великий Луг» (на базі регіонального ландшафтного парку «Панай», орнітологічного заказника загальнодержавного значе­н­ня «Великі і Малі Кучугури», ландшафтного заказника загальнодержавного значе­н­ня «Круто­схили Каховського водо­сховища»). До нього уві­йшли частина Каховського водо­сховища з архіпелагом островів Великі і Малі Кучугури, ділянка берегової лінії в ра­йоні населених пунктів Скельки–­Енергодар, ур­очища Маячанська балка та Білозірське. Площа парку 16 756 га, зокрема 9324 — у по­стійному користуван­ні. Знаходиться у Василівському ра­йоні Запорізької області. Пере­буває у ві­дан­ні Міністерства охорони навколишнього природного середовища. За функціональним зонува­н­ням заповід­на зона складає 8084 га, регульованої та стаціонарної рекреації — 1240 га, господарської — 7432 га. Рослин­ний покрив різноманітний. Особливу цін­ність становлять види, занесені до Червоної книги України, — береза дні­провська, ковили волосиста та Лес­сінґа, цимбохазма дні­провська, астрагал шерстистоквітковий, тамарикс стрункий, тюльпан дібровний, гранітний та Шренка, брандушка різнокольорова, рястка Буше, сон чорніючий, волошка короткоголова; а також до Європейського Червоного списку — глід український, жабриця Леман­на, чебрець дні­провський. З ендеміків зростають астрагал український, гвоздика польова, пер­стач астраханський, волошка дні­провська, юринеї багатоквіткова та вапнякова. Окрасою парку є велика кількість гарноквітучих видів — ефемероїдів. Тварин­ний світ пред­ставлений як видами степової фауни, так і водно-болотних та лісової. Територія парку має велике значе­н­ня для збереже­н­ня нерестових угідь риб Каховського водо­сховища. Крім видів, занесених до Червоної книги України (стерлядь, марена дні­провська), у водо­сховищі водяться рідкісні види — пі­дуст, головень, білизна, ялець звичайні, пузанок чорноморсько-азовський, судак волзький, бобирець дні­провський, чехоня шаблювата, линь річковий, йорж донський (носар). Із плазунів, занесених до Червоної книги України, трапляються полоз жовточеревий, гадюка степова; птахів — пугач, канюк степовий, лунь польовий і степовий, балобан, сапсан, боривітер степовий, чернь білоока, дрофа; без­хребетних — махаон, подалірій, поліксена, ведмедиця Гера, пістрянка весела, бражник, красотіл пахучий, жук-олень, вусач мускусний, ксилокопа звичайна, сколія степова, джміль моховий і пахучий та ін. Господарська цін­ність парку полягає у наявності на його території мисливських видів тварин (ондатра, єнотоподібний собака, свиня дика, заєць сірий, лисиця, куниця камʼяна, зозуля, крижень, чернь червоноголова, чубата і червонодзьоба та ін.). На території парку зна­йдені числен­ні памʼятки археології часів пізнього палеоліту, мезоліту, неоліту, епохи міді, бронзи та заліза, трипільських, катакомбних, сабатинівських, білозерських, черняхівських, салтівських культур. На Кучугурах збереглися залишки печенізького міста, в Басаньці — могильники та стоянки 16, 4 та 2 тис. до н. е., в ур­очищі Штольня — печери часів Запорозької Січі. Ур­очище Баба ві­доме камʼяними бабами. Територія «Великого Лугу» тривалий час пере­бувала у володін­ні Запорозької Січі, зокрема села Балки, Маячка, Скельки (усі — Василівського р-ну Запорізької обл.) та нині затоплене с. Басанька були козацькими зимівниками (вперше в Європі створені штучні ліси, які козаки висаджували з військово-оборон­ною метою). У с. Маячка збереглися козацькі похова­н­ня з камʼяними хрестами.