Міщук Микола Павлович
Визначення і загальна характеристика
МІЩУ́К Микола Павлович (17. 09. 1942, с. Нехворощ Андрушів. р-ну Житомир. обл. — 24. 08. 2020, м. Бровами Київ. обл.) — скульптор. Член НСХУ (1976). Закін. Київський художній інститут (1970; викл. М. Лисенко, І. Макогон, І. Шаповал). На творчій роботі. Учасник всеукр., всесоюз. мистецьких виставок від 1971. Скульптор широкого пластич. діапазону, майстер психол. портрета, реаліст. багатофігур. композицій та формал. узагальнених вирішень. Створював воск. фігури в автор. техніці. Використовував бетон, бронзу, граніт, мармур. Окремі роботи зберігаються у Черніг. ХМ, НМЛ України (Київ), Яготин. істор. музеї (Київ. обл.).
Тв.: обеліск із барельєфом на честь воїнів 2-ї світової війни (смт Баришівка Київ. обл.), обеліск воїнам, загиблим під час 2-ї світової війни (м. Щорс, нині Сновськ Черніг. обл.), декор. статуя на Рівнен. АЕС (усі — 1980-і рр.); барельєфи — композитору А. Філіпенку (1980-і рр.), викл. і студентам, які загинули під час 2-ї світової війни (гол. корпус Київ. університету, 1980), поету Д. Луценку (1990), музично-громад. діячу А. Євдокименку (2003; усі — Київ); воск. фігури — Остапа Бендера, В. Висоцького, М. Владі, Л. Кравчука (усі — 1990-і рр.); памʼятники — М. Грушевському (с. Лісники Києво-Святошин. р-ну Київ. обл., 2008), М. Муравйову-Карському, воїнам-афганцям, погруддя св. Луки (усі — м. Саки, АР Крим, 2009).
Літ.: Скульптор Михайло Лисенко та його учні: Каталог. К., 2006.
Т. Г. Ніколаєнко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
