Млиниська
Визначення і загальна характеристика
МЛИНИ́СЬКА — село Теребовлянського району Тернопільської області. Підпорядк. Кобиловолоц. сільс. раді. М. знаходяться за 20 км від райцентру; на Сх. прилягають до с. Кобиловолоки. Площа 4,92 км2. За переписом насел. 2001, проживали 438 осіб; станом на 2015 — 390 осіб; переважно українці. Досліджено поселення Млиниська I (епоха бронзи–ранньозаліз. час); знайдено золоту римську монету поч. 4 ст. Через село протікає Кобиловолоц. потік (впадає у Серет, бас. Дністра), де здавна працювало кілька водяних млинів. М. вперше згадуються у писем. джерелах 1508. У різні часи належали Богушам, Скарбкам, Баворовським, Лосям. У остан. чв. 19 ст. Е. Лось вийшла заміж за відомого польс. геральдиста Є.-С. Дуніна-Борковського; їхній син політ. діяч, публіцист П.-П. Дунін-Борковський був останнім власником села. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1810–15 М. контролювали рос. війська. 1815 відновлено австр. владу. 1846–47 майже всі мешканці померли від епідемії холери. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. 1920–39 — знову у складі Польщі. У цей час діяла низка укр. громад. організацій, зокрема «Просвіта». 1939 мешкали 855 українців (з них 170 греко-католиків та 685 римо-католиків), 20 поляків і 5 євреїв. Від того ж року — у складі УРСР. Від липня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. 1945 згорів палац Дуніних-Борковських. До серед. 1950-х рр. у околицях здійснювало збройну боротьбу підпілля ОУН–УПА. У М. — заг.-осв. школа, дитсадок; клуб, б-ка. Пам’ятки архітектури місц. значення: дерев’яна церква Введення у храм Пресвятої Богородиці (18 ст.; УАПЦ), кам’яний костел (1911–12). Зберігся старовин. панський парк (від 1994 — пам’ятка садово-парк. мистецтва; 7,6 га), де ростуть 100- та 200-річні дуби, 3 червоні буки; у межах ліс. урочища Млиниська — ботан. пам’ятка природи Буданівські шафрани (від 2003, 24 га; обидві — місц. значення).