Кіпіані Вахтанґ Теймуразович
КІПІА́НІ Вахтанґ Теймуразович (01. 04. 1971, Тбілісі) — історик, популяризатор української історії, журналіст. Закінчив Миколаївський педагогічний інститут (1994). У жовтні 1989 взяв участь у студентськоу голодуванні в Києві. 1990 вступив до НРУ й УРП, 1991–94 — засновник і голова Миколаївської філії Української студентської спілки. Від 1992 працював журналістом у Миколаєві; від 1997 — у Києві, зокрема 1999–2001 — оглядач відділу політики г. «Киевские ведомости»; 2001–04 — випусковий редактор «Телевізійної служби новин», водночас 2002–05 — головний редактор і ведучий програми «Подвійний доказ» на «Студії “1+1”»; 2006–07 — головний редактор ж. «Фокус»; 2007–08 — шеф-редактор проекту «Великі українці» (представляв фільм про С. Бандеру) на телеканалі «Інтер»; 2009–10 — ведучий проекту «Українська рулетка» на Першому Національному каналі; від 2010 — головний редактор суспільно-історичного онлайн-видання «Історична правда»; 2013–19 — головний редактор телепрограми «Історична правда з Вахтанґом Кіпіані» на телеканалі ZІК; водночас — викладач в Українському католицькому університеті (обидва — Львів). Від 2022 — у лавах ЗС України.
Дослідник історії самвидаву, дисидентського руху і політичного екстремізму. Зібрав найбільшу в Україні колекцію газет (понад 30 тис. назв періодичних видань 19–21 ст. з Російської імперії, СРСР та української діаспори) і передвиборчих матеріалів, що становлять основу фондів заснованого ним у 2014 Музею-архіву преси. Упорядник книг «Влада тьми і Темників. Хрестоматія з політичної цензури в Україні. 2001–2004» (Л.; К.; Х., 2005), «Війна двох правд: Поляки та українці у кривавому ХХ столітті» (Х., 2017, 2023), «Друга світова. Непридумані історії» (Х., 2018), що має переклади німецькою й англійською мовами: «Der Zweite Weltkrieg in der Ukraine: Geschichte und Lebensgeschichten» (Stuttgart, 2023), «World War II, Uncontrived and Unredacted: Testimonies from Ukraine» (Stuttgart, 2023), «Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР» (Х., 2019), «Країна жіночого роду» (Х., 2021), «Дисиденти. Чути правду» (Х., 2021), у німецькому перекладі — «Ukrainische Dissidenten unter der Sowjetmacht» (Stuttgart, 2024).
Рекомендована література
- Бліндюк М. Вахтанг Кіпіані про історію, Гонгадзе та Зеленського // Радіо Свобода [www.radiosvoboda.org]. 2020. 25 лют.;
- Вахтанг Кіпіані, журналіст, молодший сержант ЗСУ // Укрінформ [www.ukrinform.ua]. 2023. 22 верес.