Міллі-Фірка

Визначення і загальна характеристика

МІ́Л­ЛІ-ФІ́РКА (кримськотатар. Milliy Firqa — Народна партія) — політична партія кримських татар, ідеологічний та організаційний центр всього кримськотатарського руху і його органів. Сформов. у липні 1917 керівництвом Кримсько-мусульманського виконавчого комітету, обʼ­єд­нала чл. створ. раніше доброчин. товариства «Cemiyet Hayriye», а також різних нелегал. організацій. До складу ЦК М.-ф. («Заг. центр») уві­йшли Н. Челебієв, Дж. Сейдамет, А.-С. Айвазов, С. Хат­тат, А. Озенбашли, Д. Аблаєв, А. Ільмій. Статут партії закріплював її структуру. Друк. органи — г. «Millet» і тижневик «Голосъ татаръ» (1917–20). Член М.-ф. міг стати лише крим. татарин, який досягнув віку 18 р., дотримувався лінії «Заг. центру», не під­давався мусульман. суду, не був помічений у пияцтві, азарт. іграх та різних зло­вжива­н­нях. У про­грамі партії, преамбула якої містила висловлюва­н­ня за федератив. устрій нової Росії, задекларовано без­оплатну від­чуженість казен., поміщиц. і вакуф. (дохід йшов на утрима­н­ня мечетей і мусульман. шкіл) земель, соціалізацію під­приємств, демократ. свободи, проголошено рівність жінок, перед­бачено формува­н­ня нац. ЗС. На основі цієї про­грами М.-ф. висунула лозунг «Крим для кримців» (мешканців Крим. п-ова), який означав створе­н­ня суверен. багатонац. держави. У липні 1917 Дж. Сейдамет і А. Озенбашли від­відали Київ, де зу­стрічалися з М. Грушевським, О. Шульгіним, В. Вин­ниченком і С. Петлюрою та вели пере­говори про можливе входже­н­ня Криму до складу України. Про­граму М.-ф. покладено в основу Кон­ституції Крим. Нар. Респ., проголошеної 13 грудня 1917, згідно з якою сформов. уряд — Директорію Криму на чолі з Н. Челебієвим і створ. збройні формува­н­ня — нац. ескадрони. 13 січня 1918 до Сімферополя уві­йшли більшов. війська. Дж. Сейдамет встиг ви­їхати до Туреч­чини, Н. Челебієва заарешт. і вбили у Севастополі рев. матроси. У березні 1918 М.-ф. оголошена роз­пущеною, але після повале­н­ня більшов. влади вона від­новила діяльність. Восени 1918 ви­окремилося ліве крило партії (А. Бо­данінський, У. Бо­данінський, І. Ідрісов та ін.), прихильники якого вступили до РКП(б). 3 січня 1919 у г. «Крим» на­друк. 2-у про­граму М.-ф., в якій партія ви­ступила за нейтралітет крим. татар у воєн. діях і за їхнє припине­н­ня та вимагала створе­н­ня культурно-нац. автономії кримськотатар. народу. За режиму П. Врангеля М.-ф. знаходилася у під­піл­лі, брала участь в організації т. зв. зеленого партизан. руху. У 2-й пол. 1920 ліва частина чл. партії ви­ступила за союз з більшовиками, права частина після поразки білого руху разом із військами П. Врангеля емігрувала за межі Криму (пере­важно до Туреч­чини). Через два тижні після захопле­н­ня більшовиками п-ова 30 листопада 1920 М.-ф. роз­пущена Крим. ревкомом. У 1920–30-х рр. більшовики ре­пресували майже всіх чл. М.-ф., які залишилися в Криму.

Літ.: Бочагов А. К. Милли-фирка: Национальная контр­революция в Крыму: Очерк. Сф., 1930; Ахматович А. Трагедия крымских татар // Къасевет. 1991. № 1/21; Къырым фаджиасы: Сайлама эсерлер (Трагедия Крыма: Из­бран­ные прои­зведения): Из истории трагической судьбы крымскотатарского народа. Сф., 1997; Бикова Т. Партія «Міллі-Фірка». Як кримські татари просили при­єд­нати Крим до України // Ділова столиця. 2017, 7 серп.

Т. Б. Бикова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю