Мінеральних ресурсів Український державний інститут

МІНЕРА́ЛЬНИХ РЕСУ́РСІВ Український державний ін­ститут — науково-дослідна установа з ви­вче­н­ня геологічної будови та геолого-технологічних особливостей родовищ твердих корисних копалин і геології під­земних вод. Засн. 1956 у Сімферополі з ініціативи М. Семененка на базі від­ділів геології, хімії, гідрогеології та карто­знавства Крим. філії АН УРСР (існував 1948–54 у структурі АН СРСР) як Ін­ститут мінерал. ресурсів АН УРСР. Від 1963 — у системі Міністерства геології УРСР. Тоді ж організовано Від­діл. у Дні­пропетровську (нині Дні­про), а дослідну лаб. зі збагаче­н­ня керчен. руд пере­дано Комиш-Бурун. залізоруд. комбінату побл. м. Керч (нині АР Крим). У 2-й пол. 1970-х — на поч. 1980-х рр. Ін­ститут став одним із найпотужніших н.-д. закладів у галузі геології в СРСР. Тоді у Сімферополі працювали бл. 800, а у Дні­пропетровську — бл. 400 спів­робітників. У Ін­ституті функціонували 15 від­ділів, що за­ймалися про­гнозува­н­ням корис. копалин, дослідж. у галузях металогенії, вугіл. геології, гідрогеології, інж. геології, ви­вчали екзоген­ні геодинам. процеси, роз­вивали геофіз. методи дослідж., роз­робляли технології збагачува­н­ня руд, бурі­н­ня колонк. свердловин тощо. Екс­периментально-метод. партії здійснювали апробацію метод. роз­роблень, тех. засобів і технології бурі­н­ня свердловин з подальшою пере­дачею геол. організаціям для впровадже­н­ня у виробництво. Фахівці Ін­ституту першими видобували алмази з Архангел. групи родовищ у РФ (цей напрям дослідж. за рад. часів був засекречений). 1994–2000 — Укр. держ. ін­ститут мінерал. ресурсів; 2000–12 — Крим. від­діл. Укр. держ. геол.-розв. ін­ституту. В остан­нє десятилі­т­тя функціонува­н­ня установи роз­робляли такі напрями наук. діяльності: наук.-метод. об­ґрунтува­н­ня регіонал. геол., гідрогеол., інж.-геол. та екол.-геол. дослідж. на основі сучас. актуалістич. геодинаміки; про­гнозно-мінерагенічні дослідж. з метою виділе­н­ня пер­спектив. мінерагеніч. зон і площ, оцінюва­н­ня їх заг. мінерагеніч. потенціалу для проведе­н­ня регіон. пошук. робіт; роз­робле­н­ня принципово нових та удосконале­н­ня наяв. методів регіон. і локал. про­гнозува­н­ня на основі глобал. металогенії; здійсне­н­ня локал. про­гнозно-металогеніч. побудувань, у першу чергу в традицій. гірн.-добув. р-нах України, з метою виявле­н­ня обʼєктів для проведе­н­ня пошук. робіт щодо приросту запасів корис. копалин, що користуються по­стій. попитом; роз­робле­н­ня та удосконале­н­ня методів і технологій геол.-технол. оцінюва­н­ня пер­спектив. обʼєк­тів на всіх стадіях геол.-розв. робіт; роз­робле­н­ня нових та удосконале­н­ня наяв. схем геол.-технол. оцінюва­н­ня від­ходів гірн.-добув. і пере­роблюючих мінерал. сировину під­приємств з метою виявле­н­ня пер­спектив. обʼєктів для проведе­н­ня їх опошукува­н­ня та ревізій. оцінюва­н­ня; роз­робле­н­ня і удосконале­н­ня методів геол.-екон. і технол. оцінюва­н­ня твердих корис. копалин, природ. і техноген. родовищ, гі­дромінерал. ресурсів; удосконале­н­ня методів держ. моніторингу геол. середовища, геохім. стану ландшафтів, небезпеч. геол. процесів з метою ефектив. про­гнозу їх змін і роз­робле­н­ня інформ. під­тримки керів. рішень на базі уряд. інформ.-аналіт. систем; роз­робле­н­ня методів ви­вче­н­ня та збереже­н­ня видового роз­маї­т­тя природ. і техноген. мінералог. комплексів з метою збереже­н­ня мінерал. ресурсів і пропаганди геол. спадщини, роз­витку геол. туризму та під­вище­н­ня освіт. рівня учнів і студентів. Фахівцями Крим. від­діл. ви­вчено особливості накопиче­н­ня залізо-марганцевих мінералів у хвосто­сховищах Нікополь-Марганец. та Кременчуцько-Криворіз. рудних р-нів; ви­пробува­н­ням лежалих хвостів збагаче­н­ня заліз. кварцитів із за­стосува­н­ням магнітно-гравітац. схеми збагаче­н­ня показана принципова можливість отрима­н­ня концентрату з вмістом заліза 62–67 %; збагаче­н­ням хвостів марганцевих руд Грушев. збагачувал. ф-ки Марганец. гірн.-збагачувал. комбінату одержано концентрати з вмістом марганцю до 35–40 %, що до­зволяє роз­робити оптимал. технол. схему пере­робки марганц. руд (ман­ганит-піролюзит-кварц. пісків) із за­стосува­н­ням магнітно-гравітац. схеми збагаче­н­ня; за даними технол. дослідж. від­ходів низки хвосто­сховищ встановлена наявність вільного золота (0,05–0,25 г/т), 30 % заг. кількості якого можна вилучити в концентрати (15–25 г/т); роз­роб­ле­но технол. регламент роз­робки Азов. рідкіснометал. родовища; на базі гідравліч. роз­класикува­н­ня з на­ступ. електр. та магніт. сепарацією концентрату роз­роб­лено нову технол. схему збагаче­н­ня мідних руд Волині; досліджено можливість довилуче­н­ня золота з хвостів збагаче­н­ня руд Мужиїв. родовища гравітац. методами; виконано про­гноз та оцінено пром. значущість золотого зрудені­н­ня на пер­спектив. обʼєктах у межах Бобриків. роз­сип. поля; роз­роблено рац. схеми і технол. режими вилуче­н­ня золота із продуктив. роз­чинів із за­стосува­н­ням різних сорбентів (іонооб­мін. смол, модифіков. ка­мʼяного і активованого вугі­л­ля) пере­робле­н­ня різних типів золотовміс. руд Донбасу та При­азовʼя; для виріше­н­ня про­блеми алмазоносності України створ. галуз. стандарт «Ви­значе­н­ня походже­н­ня алмазів. Методичні рекомендації»; виявлено у Пд. Донбасі прояви мікрозернистих фосфоритів. З Ін­ститутом повʼязана наук. діяльність Ю. Аверіна, П. Данильченка, О. Дворникова, М. Карасика, С. Ковалевського, Я. Козіна, С. Кропачової, А. Оліферова, О. Отрешка, Ю. Полканова, В. Черніцина, С. Шавла, Є. Шнюкова, В. Юдіна, Ю. Юровського та ін. Директори: Ю. Юрк (1956–73), С. Кирикилиця (1973–86), Ю. Брагін (1986–2005), І. Палкін (2005–12). У 2008 чисельність персоналу складала 192 (з них — 5 д-рів і 24 канд. н.), 2005 — бл. 200, 2012 — бл. 60 осіб.