Міссурі

МІССУ́РІ (англ. Missouri) — штат у центральній частині США. Межує на Пн. зі шт. Айова, на Сх. — зі шт. Іллінойс, Кентакі та Теннессі, на Пд. — зі шт. Арканзас, на Зх. — зі шт. Оклагома, Канзас і Небраска. На сх. кордонах протікає р. Міссісіпі, із Зх. на Сх. штат перетинає притока Міссурі, назва якої у перекладі з мови місц. індіанців означає «мутна ріка». На Пд. — плато Озарк, оточене горами Сен- Франсуа. Пл. 180 530 км². Насел. 6, 093 млн осіб (2016). Центр — Джефферсон-Сіті (43 013 осіб). Найбільші міста: Канзас-Сіті (481 420), Сент-Луїс (316 450 осіб), Спрінґфілд (167 319), Колумбія (120 612), де знаходяться міжнар. аеропорти. На тер. штату виявлено артефакти 7 тис. до н. е. У 8–16 ст. у долині Міссісіпі існувала давня індіан. археол. культура, один із політ. центрів якої знаходився у су-час. м. Сент-Луїс. 1541 міссурій. землі дослідив іспанець Е. де Сото. 1673 тут побували французи Ж. Маркетт і Л. Жульє. 1682 першопрохідник Р. де Ла Саль тер. уздовж Міссісіпі оголосив власністю Франції та назвав її Луїзіаною. 1750 французи, які пере­їхали з Іллінойсу, заснували перше поселення Сент-Женев’єв. 1764 виникло м. Сент-Луїс, де активно розвивалася торгівля хутром з індіан. племенами, відбувався експорт товарів до Європи. 1682–1762 та 1800–03 цими землями володіла Франція. 1803 їх придбала влада США, що стало поштовхом до територіал. суперечки з Іспанією. 1820 укладено Міссурій. компроміс (скасований 1854), відповідно до якого штат увійшов до складу США як рабовласницький. 1836 уряд США підписав договір з індіан. племенами про придбання сх. земель уздовж Міссурі. 1837 до М. приєднано нові округи в пн.-зх. частині. 1904 у Сент-Луїсі проведено літні Олімпійські ігри. 1950–60 у зв’язку з деіндустріалізацією у штаті загострилися соц. проблеми. Нині у М. розвинені аерокосмічна, хім., маш.-буд., легка та харч. галузі промисловості. Фермер. господарства вирощують сою, кукурудзу, сорго, рис, розводять свиней, велику рогату худобу. У м. Колумбія — Міссурій. університет, у м. Ролла — Міссурій. університет науки і технологій. Істор. пам’ятки: арка (т. зв. Ворота на Зх.) та частина Джефферсонів. нац. експансіал. меморіалу в Сент-Луїсі. У різний час у М. жили та працювали письменники Т. Еліот, Марк Твен; президент США Г.-С. Трумен; хімік Дж. Карвер; видавець, журналіст Дж. Пулітцер; гітарист Ч. Беррі; співаки Ж. Бейкер, Т. Тернер; Ш. Кроу. Уродженці М.: журналістка М. Ґе-ллгорн, співачка Ф. Басс, актриси Б. О’Ніл, Ш. Вінтерс. У 1880-х рр. у Сент-Луїсі оселилися перші українці, які емігрували у пошуках роботи переважно з Галичини та Лемківщини. За офіц. статистикою, 1990 у М. мешкали 3942, 2000 — 887, 2006 — 471 українець. 1908 у Сент- Луїсі утвор. братство св. Володимира, 1909 у м. Деслож — братство св. Миколая, 1910 у м. Сент- Джозеф — товариство «Запорізька Січ». 1907 у Сент-Луїсі організовано катол., 1927 — православну громаду. У штаті діють декілька укр. б-к, функціонують низка укр. церк. хорів і аматор. гуртків різного спрямування.

Т. Ю. Перга

Фотоілюстрації

завантажити статтю