Містобудування Науково-дослідний і проектний інститут
Визначення і загальна характеристика
МІСТОБУДУВА́ННЯ Науково-дослідний і проектний інститут — провідна наукова та проектна організація в галузі містобудування в Україні. Створ. 1963 у Києві на базі НДІ містобудування та архітектури й архіт.-планувал. майстерень УкрНДІпроекту. У складі Інституту — наук. і проектне відділ., спеціалізов. відділи та архіт. майстерні. Підпорядк. Мін-ву регіон. розвитку, будівництва та житл.-комунал. господарства України. Директор — О. Заваров (1963–64), В. Орєхов (1964–74), Г. Крутенко (1974–88), Є. Клюшниченко (1988–2004), В. Онищенко (2004–12), М. Сюр (від 2012). У 2007 до нього приєднано НДІ теорії та історії архітектури й містобудування, засн. 1945 постановою ЦК КП(б)У та РНК УРСР як Інститут історії архітектури у складі Академії архітектури УРСР; від 1957 — у системі Академії будівництва та архітектури УРСР; після ліквідації Академії 1964–91 перебував у системі Держцивільбуду (від 1988 — Держкомархітектури) при Держбуді СРСР. 1991 підпорядк. Держбуду України (нині Міністерство регіон. розвитку, будівництва та житл.-комунал. господарства України) і визнано гол. наук. установою в галузі теорії та історії архітектури й містобудування, приклад. інформатики, створення містобуд. кадастру. Дир.: С. Безсонов (1945–47), І. Грабовський (1948–51), М. Цапенко (1951–59), Г. Головко (1959–76), В. Єжов (1976–81), В. Дахно (1981–88), М. Дьомін (1988–2002). Від 1976 видавав щорічні зб. наук. праць, від 1993 — щорічник «Архітектурна спадщина України». За 50 р. видано понад 500 книг, зокрема «Нариси історії архітектури Української РСР» (2 т., 1957–62), «Історія українського мистецтва» (6 т. у 7-ми кн., 1966–70; Державна премія УРСР, 1972), «Развитие строительной науки и техники в Украинской ССР» (3 т., 1989–91), «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (4 т., 1983–86; усі — Київ). В архіві — 7 тис. оригіналів проектів та креслеників, 10 тис. рукопис. матеріалів, понад 90 тис. негативів. НДПІ М. розробляє схеми й проекти рай. планування регіонів, областей і адм. р-нів, генплани міст та селищ, детал. плани територій, мікрорайонів, істор. насел. пунктів та обʼєктів природно-заповід. фонду; проекти будівництва, реконструкції, розширення та перепрофілювання будинків і споруд (житл. забудова та готелі; адм. будівлі, держ. і банк. установи; будівлі культур. призначення, оздоровлення, відпочинку та спорту; підприємства обслуговування, торгівлі та громад. харчування; культові споруди); істор.-архіт. опорні плани, охоронні зони памʼяток культури та проекти реконструкції істор.-культур. памʼяток; проводить експертизи містобуд. документації; надає екон., грош. та експертну оцінку територій. Осн. напрями діяльності Інституту спрямов. на розроблення наук. дослідж. з проблем рац. розселення в Україні, розпланування й забудови нових та істор. міст з памʼятками архітектури, розроблення законодав. і нормативно-метод. засад сталого розвитку міст, охорони істор.-культур. спадщини, екол. стану довкілля, методів комплекс. містобуд. і грош. оцінки тер. міст і регіонів. Інститут очолив розроблення Держ. буд. норм, брав участь у створенні законодав. бази з питань розпланування та забудови міст України. Виконував н.-д. і проектні роботи в Україні, РФ, Казахстані, Молдові, Монголії, Угорщині та ін. За проектами Інституту збудовано нові міста України: Южне (Одес. обл.), Червоноград, Новояворівськ (обидва — Львів. обл.), Нововолинськ (Волин. обл.), Дніпрорудне (Запоріз. обл.); розбудовано Ялту (АР Крим), Бердянськ (Запоріз. обл.), Скадовськ (Херсон. обл.) та ін.; створ. Музей нар. архітектури та побуту в Києві, Нац. істор.-архіт. заповідник «Камʼянець» (Хмельн. обл.); розроблено ген. плани Севастополя, Шевченків. нац. заповідника в Каневі та Корсунь-Шевченків. істор.-культур. заповідника (обидва — Черкас. обл.); запроектовано й побудовано в Києві лікарню для вчених НАНУ, приміщення посольств РФ і Узбекистану, вахтове с-ще Зелений Мис (Київ. обл.) для розселення ліквідаторів аварії на ЧАЕС. В Інституті працювали Д. Богорад, Б. Дзбановський, Т. Довженко, А. Іванова, І. Косаревський, Г. Лаврик, В. Макухін, Т. Панченко, Ю. Пісковський, В. Стамов, А. Станіславський, В. Тимохін, Т. Устенко, П. Хаустов, О. Хорхот, В. Ширяєв та ін. Інститут видає монографії, збірники наук. праць, міжвідом. зб. «Містобудування», де висвітлює проблеми забудови міст та розвитку регіонів, охорони довкілля.
Літ.: Клюшниченко Є. Розвиток містобудування в Україні та завдання щодо його вдосконалення // Містобудування та територ. планування. К., 1998.
Є. Є. Клюшниченко
Додаткові відомості
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
