Містопроект

Визначення і загальна характеристика

«МІСТО­ПРОЕ́КТ» — державна установа, що за­ймається роз­робле­н­ням містобудівної та проект­ної документації. Засн. 1940 у Львові як філіал Респ. держ. ін­ституту проектува­н­ня міст «Ді­проміст» (роз­таш. на вул. М. Коперника, № 3) із під­порядкува­н­ням Нар. комісаріату комунал. господарства УРСР. 1941 припинив роботу у звʼязку з поч. 2-ї світової вій­ни. Після звільне­н­ня міста 1944 роз­почала діяльність Львів. обл. архіт.-проект­на контора «Обл­­проект» (1-й нач. — В. Папіровий, 1944–49, роз­таш. на вул. 1 Травня, № 5; 1949–55 — на пл. Ринок, № 1) із під­порядкува­н­ням Упр. у справах архітектури при РНК УРСР та обл. від­ділу в справах архітектури Львів. облвиконкому. Вироб. структуру «Обл­проекту» змінювали і вдосконалювали; 1947 створ. Дрогоб. і Закарп. філіали. 1948 проект­ні сектори і групи обʼ­єд­нано в майстерні. Від 1955 — Львів. філіал Укр. держ. ін­ституту проектува­н­ня міст «Ді­проміст». У звʼязку зі збільше­н­ням обсягів замовлень на базі архіт.-проект. майстерень № 1 і № 2 1959 утвор. комплексні проект­ні майстерні КПМ-1 (очолювали Г. Швецько-Вінецький, П. Конт, З. Під­лісний, В. Каменщик) і КПМ-2, яку 1966 реорганізовано в архіт.-планувал. майстерню АПМ-2 (очолювали. Я. Новаківський, від 1985 — В. Дубина); згодом укомплектовано КПМ-3 (очолювали В. Сагайдаківський, А. Гейц, Я. Мастило); 1962 організовано Дрогоб. від­діл Львів. філіалу «Ді­проміст» (кер.: Г. Умінський, 1962–73; Р. Мишко, 1973–75; П. Романишин, 1975–2004; П. Сметана, 2004–15; Д. Матійчук, 2015–17, від 2017 — М. Вин­ницький); від 1966 — КПМ-4 (очолювали М. Мікула, О. Радомсь­кий, В. Леохновський, О. Чамара, М. Кошло). 1988 на базі філіалу ін­ституту «Ді­проміст» створ. ін­ститут «Укрзахідцивіль­проект», який 1993 пере­йменовано на Держ. ін­ститут проектува­н­ня міст «Місто­проект». Філіал та ін­ститут очолювали А. Бахматов (1949–53), І. Орловський (1953–68), С. Райзман (1968–76), З. Під­лісний (1976–99), М. Кошло (1999–2012), від 2012 — І. Квик. Напрями діяльності: викона­н­ня проект­но-кошторис. документації для нового будівництва, рекон­струкції, ре­ставрації та капітал. ремонту обʼєктів житл.-цивіл. при­значе­н­ня; роз­робле­н­ня ген. планів міст і сіл, детал. планів тер., схем планува­н­ня, проектів забудови та роз­поділу тер., правил забудови; інж.-тех. обстеже­н­ня, екс­пертна оцінка майна, ціліс. майн. комплексів. Від 1966 Ін­ститутом роз­роблено ген. плани понад 200 міст і селищ Зх. України, зокрема Львова (Державна премія України в галузі архітектури, 2012), Чернівців, Дрогобича, Борислава, Самбора, Сокаля, Стрия, Жидачева, Миколаєва, Трускавця, Червоно­града, Яворова, Сколе, Пустомит (усі — Львів. обл.), Ковеля, Нововолинська, Володимира-Волинського (усі — Волин. обл.), Берегового, Між­гірʼя, Хуста, Тячева (усі — Закарп. обл.), Бережан, Чорткова, Бучача (усі — Терноп. обл.). Зокрема спроектовано громад. комплекси, забудову житл. багатоповерх. масивів у Львові: будинок податк. адміністрації на вул. Стрийська (1977–97); мікрора­йон Сріблястий на вул. Є. Патона (1980; Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка, 1980); готель «Супутник» на вул. Наукова (1987); громад.-торг. центр мікрора­йону Сихів-12 (1987; премія РМ СРСР, 1988); храм Різдва Пресвятої Богородиці на про­спекті Червоної Калини (1993–2010; Державна премія України в галузі архітектури, 2011); житл. р-ни Пів­ден­но-Західний (1963–88) на вул. Любінська–­­І. Виговського–Є. Па­­то­на; Пів­ден­ний (1967–91) на вул. Володимира Великого–На­укова–Кульпарківська; Пів­нічний (1970–95) на вул. І. Ма­зепи–П. Ор- лика–І. Ми­колайчука–Б. Хмель­ницького; Пасічний (1975–93) на вул. Пасічна–Китайська–Дж. Ва­шинґтона; Сихів (1979) на про­спекті Червоної Калини–вул. В. Вернадського; Рясне-1 (1970) та Рясне-2 (1978) на вул. Т. Шевченка–Рясненська; будівлю банку «Дністер» на вул. Пере­яславська, № 4 (2000); адмінбудинок Львів. дирекції «Укрсоцбанку» на пл. А. Міцкевича (2003); банків. будівлю на вул. М. Драгоманова (2003–06); офіс. будинок із вбудов. стоянками на розі вул. І. Кокорудзи та Ґрюнвальдська (2005–07); житл. квартали на вул. І. Мазепи–Плугова (2005–08) та на вул. Гординських, № 4 (2008); Резиденцію Ген. консульства Польщі на вул. І. Франка, № 108 (2011); в Трускавці — санаторні комплекси «Дні­про» на вул. І. Мазепи, № 1 (1974), «Батьківщина» на вул. Помірецька (1977), «Весна» на вул. Суховоля (1978), «Перлина Прикарпа­т­тя» на вул. Помірецька (1994), між­нар. клініка від­нов. лікува­н­ня (2002–04; Державна премія України в галузі архітектури, 2004), «Mirotel Resort & Spa» і «Мед-Палас» на вул. Кобзаря, № 1 (2012); у Стрию — готель «Золото Карпат» на вул. Ф. Колеси (2000), житл.-громад. комплекс на вул. Обʼїз­на (2004–18); у Мостис. р-ні — заг.-осв. школи з польс. мовою навч. у м. Мостиська та с. Стрілецьке (2002–03; Державна премія України в галузі архітектури, 2004); Між­нар. автомобіл. пункти пропуску «Краковець–Корчова» (1997; Державна премія України в галузі архітектури, 1999), «Рава-Руська–Гребен­не» (1997–99), «Шегині–Медика» (1998–2000), «Смільниця–Кросьценко» (2000). У різні періоди працювали — О. Базюк, А. Ващак, М. Вендзилович, В. Войтків, І. Заоборний, С. Зе­мʼянкін, В. Іванський, А. Консулов, Б. Кузнецов, В. Кузубов, В. Куликовський, В. Луньов, М. Мін­ков, Я. Назаркевич, Л. Нівіна, О. Огоновський, В. Петелько, М. Сметана, Р. Федотовська, В. Черкасов, Л. Шевчук. Серед спів­роб. — І. Бєлякова, Є. Гуменюк, О. Дрібнюк, В. Козачук, Л. Королишин, І. Крупа, П. Крупа, І. Кук, Л. Кутна, Е. Лаутнер, Ю. Процюк, М. Столяров.

В. І. Дубина, Л. І. Королишин, Л. В. Кутна

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю