Містопроект

«МІСТОПРОЕ́КТ»  — державна установа, що займається розробленням містобудівної та проектної документації. Засн. 1940 у Львові як філіал Респ. держ. інституту проектування міст «Діпроміст» (розташ. на вул. М. Коперника, № 3) із підпорядкуванням Нар. комісаріату комунал. господарства УРСР. 1941 припинив роботу у зв’язку з поч. 2-ї світової вій­ни. Після звільнення міста 1944 розпочала діяльність Львів. обл. архіт.-проектна контора «Обл­проект» (1-й нач. — В. Папіровий, 1944–49, розташ. на вул. 1 Травня, № 5; 1949–55 — на пл. Ринок, № 1) із підпорядкуванням Упр. у справах архітектури при РНК УРСР та обл. відділу в справах архітектури Львів. облвиконкому. Вироб. структуру «Облпроекту» змінювали і вдосконалювали; 1947 створ. Дрогоб. і Закарп. філіали. 1948 проектні сектори і групи об’єднано в майстерні. Від 1955 — Львів. філіал Укр. держ. інституту проектування міст «Діпроміст». У зв’язку зі збільшенням обсягів замовлень на базі архіт.-проект. майстерень № 1 і № 2 1959 утвор. комплексні проектні майстерні КПМ-1 (очолювали Г. Швецько-Вінецький, П. Конт, З. Підлісний, В. Каменщик) і КПМ-2, яку 1966 реорганізовано в архіт.-планувал. майстерню АПМ-2 (очолювали. Я. Новаківський, від 1985 — В. Дубина); згодом укомплектовано КПМ-3 (очолювали В. Сагайдаківський, А. Гейц, Я. Мастило); 1962 організовано Дрогоб. відділ Львів. філіалу «Діпроміст» (кер.: Г. Умінський, 1962–73; Р. Мишко, 1973–75; П. Романишин, 1975–2004; П. Сметана, 2004–15; Д. Матійчук, 2015–17, від 2017 — М. Винницький); від 1966 — КПМ-4 (очолювали М. Мікула, О. Радомсь­кий, В. Леохновський, О. Чамара, М. Кошло). 1988 на базі філіалу інституту «Діпроміст» створ. інститут «Укрзахідцивільпроект», який 1993 перейменовано на Держ. інститут проектування міст «Містопроект». Філіал та інститут очолювали А. Бахматов (1949–53), І. Орловський (1953–68), С. Райзман (1968–76), З. Підлісний (1976–99), М. Кошло (1999–2012), від 2012 — І. Квик. Напрями діяльності: виконання проектно-кошторис. документації для нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітал. ремонту об’єктів житл.-цивіл. призначення; розроблення ген. планів міст і сіл, детал. планів тер., схем планування, проектів забудови та розподілу тер., правил забудови; інж.-тех. обстеження, експертна оцінка майна, ціліс. майн. комплексів. Від 1966 Інститутом розроблено ген. плани понад 200 міст і селищ Зх. України, зокрема Львова (Державна премія України в галузі архітектури, 2012), Чернівців, Дрогобича, Борислава, Самбора, Сокаля, Стрия, Жидачева, Миколаєва, Трускавця, Червонограда, Яворова, Сколе, Пустомит (усі — Львів. обл.), Ковеля, Нововолинська, Володимира-Волинського (усі — Волин. обл.), Берегового, Міжгір’я, Хуста, Тячева (усі — Закарп. обл.), Бережан, Чорткова, Бучача (усі — Терноп. обл.). Зокрема спроектовано громад. комплекси, забудову житл. багатоповерх. масивів у Львові: будинок податк. адміністрації на вул. Стрийська (1977–97); мікрорайон Сріблястий на вул. Є. Патона (1980; Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка, 1980); готель «Супутник» на вул. Наукова (1987); громад.-торг. центр мікрорайону Сихів-12 (1987; премія РМ СРСР, 1988); храм Різдва Пресвятої Богородиці на проспекті Червоної Калини (1993–2010; Державна премія України в галузі архітектури, 2011); житл. р-ни Південно-Західний (1963–88) на вул. Любінська–­­І. Виговського–Є. Па­­то­на; Південний (1967–91) на вул. Володимира Великого–На­укова–Кульпарківська; Північний (1970–95) на вул. І. Ма­зепи–П. Ор- лика–І. Ми­колайчука–Б. Хмель­ницького; Пасічний (1975–93) на вул. Пасічна–Китайська–Дж. Ва­шинґтона; Сихів (1979) на проспекті Червоної Калини–вул. В. Вернадського; Рясне-1 (1970) та Рясне-2 (1978) на вул. Т. Шевченка–Рясненська; будівлю банку «Дністер» на вул. Переяславська, № 4 (2000); адмінбудинок Львів. дирекції «Укрсоцбанку» на пл. А. Міцкевича (2003); банків. будівлю на вул. М. Драгоманова (2003–06); офіс. будинок із вбудов. стоянками на розі вул. І. Кокорудзи та Ґрюнвальдська (2005–07); житл. квартали на вул. І. Мазепи–Плугова (2005–08) та на вул. Гординських, № 4 (2008); Резиденцію Ген. консульства Польщі на вул. І. Франка, № 108 (2011); в Трускавці — санаторні комплекси «Дніпро» на вул. І. Мазепи, № 1 (1974), «Батьківщина» на вул. Помірецька (1977), «Весна» на вул. Суховоля (1978), «Перлина Прикарпаття» на вул. Помірецька (1994), міжнар. клініка віднов. лікування (2002–04; Державна премія України в галузі архітектури, 2004), «Mirotel Resort & Spa» і «Мед-Палас» на вул. Кобзаря, № 1 (2012); у Стрию — готель «Золото Карпат» на вул. Ф. Колеси (2000), житл.-громад. комплекс на вул. Об’їз­на (2004–18); у Мостис. р-ні — заг.-осв. школи з польс. мовою навч. у м. Мостиська та с. Стрілецьке (2002–03; Державна премія України в галузі архітектури, 2004); Міжнар. автомобіл. пункти пропуску «Краковець–Корчова» (1997; Державна премія України в галузі архітектури, 1999), «Рава-Руська–Гребенне» (1997–99), «Шегині–Медика» (1998–2000), «Смільниця–Кросьценко» (2000). У різні періоди працювали — О. Базюк, А. Ващак, М. Вендзилович, В. Войтків, І. Заоборний, С. Зе­м’янкін, В. Іванський, А. Консулов, Б. Кузнецов, В. Кузубов, В. Куликовський, В. Луньов, М. Мін­ков, Я. Назаркевич, Л. Нівіна, О. Огоновський, В. Петелько, М. Сметана, Р. Федотовська, В. Черкасов, Л. Шевчук. Серед співроб. — І. Бєлякова, Є. Гуменюк, О. Дрібнюк, В. Козачук, Л. Королишин, І. Крупа, П. Крупа, І. Кук, Л. Кутна, Е. Лаутнер, Ю. Процюк, М. Столяров.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю