Мудрик Степан Михайлович

Визначення і загальна характеристика

МУ́ДРИК Степан Михайлович (літ. псевд. — Мечник; 05. 10. 1919, с. Криве, нині Радехів. р-ну Львів. обл. — 20. 04. 2004, м. Новий Ульм, Німеччина) — учасник національно-визвольного руху, письменник, публіцист. 1937 став чл. ОУН, брав участь у антипольс. підпіл. діяльності. Від 1940 — співроб. Служби безпеки (СБ) ОУН(б). Виконував спец. доручення С. Бандери та референта СБ М. Арсенича, як таєм. кур’єр забезпечував зв’язок Галичини з Краків. центром ОУН. 1941 у складі похід. груп ОУН(б) працював у Житомирі та Києві, 1942 став чл. Київ. обл. проводу ОУН(б). Займався виявленням агентури рад. і нім. спецслужб, увійшов до складу крайового проводу ОУН(б) Галичини. Заст. командира Військ. округи УПА «Буг-2». 20 листопада 1943 заарешт. нацистами й ув’язнений у концтаборі, звільнений амер. військами. Від 1945 мешкав у Зх. Німеччині. Відповідав за зв’язок СБ Закордон. частин ОУН зі спецслужбами США, Великої Британії та Німеччини; опікувався підготовкою та засланням емісарів ОУН до Польщі й Зх. України; підтримував С. Бандеру в міжфракц. боротьбі в колах політеміграції. Референт СБ проводу ОУН(б) у м. Авґс­бурґ. Від 1951 — чл. керів. ланки СБ Закордон. частин ОУН; 1965–91 — голова територ. проводу ОУН(б) у Зх. Німеччині; від 1991 — голова Гол. ради Проводу ОУН. Також брав активну участь у діяльності Союзу укр. молоді, Ліги укр. політв’язнів, Центр. представництва укр. еміграції та ін. громад. організацій. Закін. правн. факультет УВУ, де й викладав. Наукові дослідження: історія руху укр. націоналістів, рад. політ. системи та органів держ. безпеки; проблеми теорії й тактики націоналіст. руху. М. фактично започаткував історіографію спецслужб ОУН та УПА, написав низку монографій відповід. тематики та книг мемуарів, зокрема «У боротьбі проти московської агентури» (1980), «Від оприччини до КГБ» (1982), «В затяжній боротьбі» (1983), «Вивчаємо ворога: Доповіді, лекції, роздумування і спомини» (1989), «За нашу незалежність: Доповіді, статті, спогади і нариси» (1990; усі — Мюнхен), «У вирі воєнного лихоліття: ОУН і УПА у боротьбі з гітлерівськими окупантами» (1992), «В підпіллі революційної ОУН», «ОУН і розбудова української держави: роздуми та спостереження довголітнього члена ОУН» (обидві — 1993), «Закордонні частини Організації Українських націоналістів: Причинки до історії» (1995), «ОУН в Україні і за кордоном під проводом С. Бандери» (1997; усі — Львів). Вміщував публікації у ЗМІ України, яку неодноразово відвідував після 1991.

Завантажити статтю