МУЗИ́ЧЕНКО Саліма Ахметівна (дівоче — Галіаскарова; 08. 11. 1928, м. Сквира, нині Київ. обл. — 03. 05. 1996, Полтава) — письмен­ниця. Закін. Харків. бібліотеч. ін­ститут (1954). Працювала бібліотекарем, зав. читал. залу Сквир. рай. б-ки для дітей та юнацтва (1948–55); зав. б-ки Сквир. с.-г. технікуму (1956–62); бібліотекарем Чернів. мед. ін­ституту й бібліотекарем-архіваріусом ред. обл. г. «Радянська Буковина» (1963–70); від 1970 — зав. б-ки ред. обл. г. «Зоря Полтавщини», а пізніше — читал. залу Полтав. міської дит. б-ки. У періодиці по­стійно друкувала свої оповіда­н­ня, новели, нариси пере­важно на морал.-етичні теми, які після смерті опублікував її чоловік у Полтаві — зб. «Зігрій теплом своїм» (1996), «На терезах долі» (1997), «Стежками сподівань» (1998), «У тенетах буття» (1999), «Я повертаюсь…» (2000), «Золоті гноми» (2002), «Долі не обминеш» (2004). У рідному місті, якому присвятила вірш «Гімн Сквирі!», на приміщен­ні рай. дит. б-ки, де вона працювала, від­крито мемор. дошку (2008).