Муканов Сабіт Муканович
МУКА́НОВ Сабіт Муканович (Мұқанов Сәбит Мұқанұлы; 13(26). 04. 1900, аул № 2, нині ім. С. Муканова Джамбул. р-ну Пн.-Казахстан. обл. — 18. 04. 1973, Алма-Ата, нині Алмати) — казахський письменник, літературознавець, перекладач, громадський і державний діяч. Академік АН Казах. РСР (1954). Премія АН Казах. РСР ім. Ч. Валіханова (1966), Державна премія Казах. РСР ім. Абая (1968). Депутат ВР Казах. РСР 2–8-го скликань. Навч. на вчител. курсах в Омську (1918–19) й потім учителював, на Оренбур. робітфаці (1922–26; обидва — РФ). Закін. Інститут червоної професури в Москві (1935). У 1935–36 — гол. ред. г. «Қазақ әдебиеті» («Казахська література»); 1937–41 — проф. Казах. пед. інституту (Алма-Ата). Голова правління СП Казахстану (1936–37, 1943–51). Один з основоположників казах. літ-ри. Дебютував віршами «Көңілім» («Думи», 1917), «Бостандиқ» («Свобода», 1919). Твори М. — про істор. віхи в житті казах. народу: роман у віршах «Сұлушаш» («Сулушаш», 1928), поема «Ақ аю» («Білий ведмідь», 1935), романи «Адасқандар» («Заблудлі», 1931; перший проз. твір у казах. літ-рі; 1959 переробл. під назвою «Мөлдір Махаббат» / «Світла любов»), «Жұмбақ жалау» («Загадковий стяг», 1938; 2-е вид. 1946 — під назвою «Ботагөз» / «Ботагоз»), «Сырдария» («Сирдар’я», 1947), «Өмір мектебі» («Мої мектеби», 1940; згодом — автобіогр. трилогія «Менің мектептерім» / «Школа життя», кн. 1–3, 1949–64), «Аққан жұлдыз» («Метеор, що промайнув», кн. 1–2, 1967–70; про казах. мислителя та вченого Ч. Валіханова) тощо. Писав п’єси, лібрето опер. Досліджував теорію й історію літ-ри та літ. процесу. Автор монографій «XX ғасырдағы қазақ әдебиеті» («Казахська література початку XX століття», 1932), «XVIIІ — XIX ғасырдағы қазақ әдебиеті тарихы очерктері» («Казахська література XVIII — XIX століть», 1942), кн. нарисів «Саяхаттар» («Подорожі», 1954), «Халық қазынасы» («Народна спадщина», 1974), праць про Ч. Валіханова й А. Кунанбаєва. Йому належить перший системат. опис життя і творчості Джамбули Джабаєва. Україні присвятив низку віршів, нарис «Форт Шевченка» («Україна», 1948, № 3), ст. «Квітучий сад» (опубл. у кн. «Брат наш, друг наш», 1964 — казах. та рос. мовами). Переклав уривки поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка (1936), що частково увійшли до вид. творів укр. поета казах. мовою «Поеми. Ліричні твори» (1939; усі — Алма-Ата). Окремі твори М. переклали В. Бєлова, Ю. Петренко, Д. Гринько, І. Соболь. Його ім’ям названо вулицю та парк в Алмати (також встановлено погруддя і діє мемор. будинок-музей), рідний аул, школу, обл. бібліотеку та драм. театр.
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Сир-Дар’я. 1957; Школа життя. Кн. 1–2. 1960; Кн. 3. 1970 (обидва — Київ).
Рекомендована література
- Нуртазин Т. Сабит Муканов. Алма-Ата, 1958;
- Гринько Д. Співець краси і справедливості // Муканов С. Школа життя. Кн. 3. К., 1970;
- Элконина Ф. И. Сабит Муканович Муканов: Указ. лит-ры. Алма-Ата, 1972;
- Сәбит Мұқановтың әдеби-мәдени мұрасы және қазіргі заман. Т. 2. Петропавл, 2000.
Завантажити статтю
Людина 
