Мулькевич Карло
Визначення і загальна характеристика
МУЛЬКЕ́ВИЧ Карло (1904, с. Боянець, нині Жовків. р-ну Львів. обл. — 1995, Канада) — новеліст, видавець, редактор, публіцист. Дебютував у літературі зб. новел «Фраґменти революції» (Л., 1927), що була позитивно оцінена критикою. У книзі йдеться про вплив сусп. катаклізмів на мораль людини, про небезпеку знецінення життя. Свої твори друкував також у львів. часописах «Новий час», «Назустріч», «Неділя». У міжвоєн. період М. належав разом із Б. Нижанківським, З. Тарнавським, Анатолем-Юліаном і Ярославом-Рафаїлем Курдидиками та ін. письменниками-модерністами, авторами урбаніст. прози, до львів. літ. групи «Дванадцятка». Вирізнявся тим, що був літератором-оповідачем, вільно володів франц. мовою і вмів створювати настрій у товаристві. М. був адміністратором львів. пласт. рукопис. гуморист.-сатир. часопису «Віник» (1921–22), видавцем та ред. ілюстров. тижневика «Спортові вісти» (1931–35). Публікував різножанр. матеріали патріот. характеру, що пропагували серед молоді фіз. підготовку як форму служіння батьківщині, розвиваючи традиції т-в «Січ» та «Соколи». У роки 2-ї світової війни — сотник УПА, однак змушений був виїхати з Галичини. У Бельгії редагував часопис «Вісти» (1945–48), на сторінках якого друкував свої спогади та новели. Член управи–скарбник, голова (1947–48) Укр. допомог. комітету, очолював Нац. союз укр. студентів у Бельгії. В «Укр. видавництві» у м. Мехелен 1946–49 видавав твори С. Любомирського, Л. Мосендза, І. Петріва, А. Яроша та ін. З метою інформування бельгійців про Україну редагував 1948–50 прес. бюлетень «Голос України» франц. і фламанд. мовами, а також разом із Дм. Штикалом організував у Арденнах підпіл. радіостанцію, що транслювала програми на СРСР від жовтня 1950 до поч. лютого 1951. Згодом емігрував до США, де співпрацював в «Укр. видавництві» та Укр. інформ. бюро. Переїхавши до Канади, відновив у Торонто за фінанс. підтримки спортивного товариства «Україна», яке очолював, видання укр. тижневика «Спортові вісти» (1954–56).