КІРОВОГРА́ДСЬКА НА­СТУПА́ЛЬНА ОПЕРА́ЦІЯ Проведена 5–16 січня 1944 військами Другого Українського фронту під командува­н­ням генерала армії І. Конєва (водночас із Житомирсько-Бердичівською на­ступальною операцією військ Першого Українського фронту під командува­н­ням генерала армії М. Ватутіна) з метою роз­громити нім. угрупова­н­ня в р-ні Кірово­града, звільнити місто і вийти до р. Пд. Буг. До грудня 1943 2-й Укр. фронт форсував Дні­про на ділянці від м. Кременчук (Полтав. обл.) до Дні­пропетровська, звільнив Черкаси, міста Знамʼянка й Олександрія (обидва — Кіровогр. обл.) і ви­йшов на під­ступи до Кірово­града та м. Кривий Ріг (Дні­проп. обл.). На поч. січня 1944 до його складу входили: 52-а (генерал-лейтенант К. Коротєєв) і 53-я (генерал-лейтенант І. Галанін) армії, 4-а (генерал-майор О. Рижов), 5-а (генерал-лейтенант О. Жадов), 7-ма (генерал-полковник М. Шумилов) гвард. армії, 5-а гвард. танк. армія (генерал-полковник танк. військ П. Ротмістров), 5-й гвард. механізов. корпус (генерал-лейтенант танк. військ Б. Скворцов), 7-й механізов. корпус (генерал-лейтенант танк. військ Ф. Катков), 5-а повітр. армія (генерал-лейтенант авіації С. Горюнов), що нараховували бл. 550 тис. осіб, 265 танків, 127 самохідно-артилер. установок, понад 7 тис. гармат і мінометів, 500 літаків. Їм протистояли нім. 8-ма польова армія генерала О. Велера та частини 4-го повітр. флоту (загалом бл. 420 тис. осіб, 520 танків і штурмових гармат, понад 5 тис. гармат і мінометів, бл. 500 літаків). 5 січня 53-я та 5-а гвард. армії роз­почали на­ступ на Пн., 7-ма гвард. армія — на Пд. Сх. від Кірово­града. Вранці 7 січня механізов. і танк. частини обі­йшли місто з Пн. і Пд. й оточили 5 нім. дивізій, яким, однак, вдалося організувати від­хід. Внаслідок К. н. о. рад. війська за сприя­н­ня партизанів звільнили Кірово­град і просунулися на 40–50 км на Захід. Хоча повністю виконати по­ставлені зав­да­н­ня їм не вдалося, виникли сприятливі перед­умови для проведе­н­ня Корсунь-Шевченківської операції.