Кіровськ

Визначення і загальна характеристика

КІ́РОВСЬК (до 1940 — Попівка, до 1964 — Кірове) — селище міського типу Краснолиманського ра­йону Донецької області. Селищ. раді під­порядк. с. Торське. Знаходиться на р. Жеребець (притока Сіверського Дінця), за 115 км від обл. центру, за 12 км від райцентру, за 10 км від залізнич. ст. Ямпіль. Площа 1,3 км². Насел. 2920 осіб (2001, складає 86,5 % до 1989), пере­важно українці та росіяни. В околицях с. Торське виявлено поселе­н­ня доби бронзи та скіфів, а також 2 похова­н­ня кочівників 9–13 ст. Засн. у 1730-х рр. селянами-втікачами з Слобожанщини. За нар. пере­казами, сюди вивозили пасіку ямпіл. священослужителя (звідси й перша назва — Попівка). За пере­писом 1906 у селі мешкало 6,4 тис. осіб. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Від 1938 — смт. Від липня 1942 до лютого 1943 — під нім.-фашист. окупацією. На фронтах 2-ї світової війни воювало 1200 кіровців, з них 720 загинуло. 1970 тут мешкало бл. 4 тис., 1979 — 3,7 тис., 1999 — 2,9 тис. осіб. Нині у К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка; лікарня, фельдшер.-акушер. пункт. Діють Свято-Георгіїв. і Свято-Вознесен. церкви, а також реліг. громада євангел. християн-баптистів. Встановлено обеліски воїнам-визволителям і воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни. Серед видат. уродженців — фахівець у галузі механізації с. господарства М. Діденко, письмен­ник П. Рєзников, Герої Рад. Союзу П. Зубенко, К. Усенко та Л. Усенко.

В. О. Токмакова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю