Мюллер Володимир Миколайович

Визначення і загальна характеристика

МЮ́Л­ЛЕР Володимир Микола­йович (24. 01(05. 02). 1887, Херсон — 28. 01. 1979, Москва) — художник театру і кіно, мистецтво­знавець і педагог. Професор (1965). Закін. Рішельєв. гімназію в Одесі (1907), училище тех. малюва­н­ня у Петро­граді (нині С.-Петербург, 1915), де 1916 працював пом. бібліотекаря. Служив 1916–17 у рос. армії. Дебютував 1918 як театр. художник у театрі-кабаре «Ґротеск», як художник кінофабрики «Борисов и Ко» — 1919 фільмом «Гримаси життя». 1919 сконструював «Пере­сув. роз­бір. театр», був художником Культурно-просвітн. секції Червоного флоту 47-ї дивізії. Від 1920 — художник театру «Дім народу», кер. держ. вироб. майстерень при Наросвіті. 1918–34 — в Одесі. 1922–24 — проф., кер. театр.-декор. майстерні худож. ін­ституту. Як гол. художник театру «Масодрам» (1921–24) оформив ви­стави: «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра, «Вовки» Р. Рол­лана; для театру опери і балету — «Фауст» Ш. Ґуно (1925) і «Дума чорноморська» Б. Яновського (1929). Від 1934 — у Москві. Зав. по­станов. частини МХАТу (від 1934) і театру ім. Мосради (від 1936; оформив ви­ставу «Салют, Іспаніє!» О. Афіногенова, 1936); від 1939 — проф. Ін­ституту театр. мистецтва. На Одес. кіностудії худож. фільмів оформив картини: «Знову на землі» (1921, реж. Б. Глаголін), «Шведський сірник» (1922, реж. Лесь Курбас), «Вендета», «Макдональд» (обидві — 1924), «Арсенальці» (1925; обидві — реж. Лесь Курбас), «Не по дорозі» (1927), «Дівчина з палуби», «Закони шторму», «Октябрюхов і Декабрюхов» (усі — 1928), «Арсенал» (реж. О. Довженко), «Велике лихо маленької жінки», «Екс­понат з паноптикуму» (усі — 1929), «По­здоровляю з пере­ходом», «Атака» (обидві — 1932), «Велика гра» (реж. Г. Тасін), «Сенька з “Мімози”» (обидві — 1934), «Будьониші» (реж. Є. Григорович), «Дочка партизана» (обидві — 1935). У театрі ім. Ленін. комсомолу оформив ви­стави: «Нора» Г. Ібсена (1939), «Так і буде!» К. Симонова (1944). Учасник мистецьких ви­ставок від 1918. Персон. — у Москві (1968). Один із фундаторів укр. кінодекорац. мистецтва у стилі авангарду та кубізму. У багатьох роботах М. від­чутне прагне­н­ня до по­єд­на­н­ня архітектоніч. цілісності сценогр. задуму та худож. при­йомів із за­стосува­н­ням широкого діапазону виражал. засобів. У сцено­графії 1920-х pp. по­єд­нував функціонал. кон­структивність декорацій і костюмів зі зверне­н­ням до реаліст., театр.-умов. принципів оформле­н­ня; лаконіч. і вираз. малюнок — із чистими барвами, вміло нюансов. від­тінками. Автор керам. ваз екс­перим. форм із кри­сталіч. поливами (1910-і рр.), ескізів декорацій до ви­став «Цар Юдейський» (1918) і «Любов Ярова» К. Треньова (у цирку, не здійснено, 1927–28), опер «Фауст» Ш. Ґуно (1925), «Самсон і Даліла» К. Сен-Санса (1925–28), «Отел­ло» Дж. Верді (1929), су­прематич. цифр. за­ставок до фільму «Закони шторму» (1928). Оформив кн. «Мальчик с пальчик» В. Симушенка (Москва, 1927). Деякі ескізи декорацій і костюмів зберігаються у МТМК України (Київ). Серед учнів — М. Маткович, М. Сліпченко.

Пр.: Театрализован­ная ширма // Мат. сценич. эксперим. лаборатории при МХАТ СССР им. М. Горького: Сб. Москва; Ленин­град, 1942. Вып. 1; Видимость декораций на сцене. В помощь молодым художникам и режис­серам. Москва, 1946; Транс­формирующиеся мужской и женский театральные костюмы. Москва, 1948; Набор типовых декораций. Москва, 1952; Декорацион­ное оформление спектакля. Москва, 1956; Театраль-ный художник // Как по­ставить спектакль: Сб. Москва, 1962.

Літ.: Габелко В. Національний авангард. 1910–1930 pp. // Музика. 1997. № 6.

В. Т. Габелко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю