Балазовський Абрам Семенович
БАЛАЗО́ВСЬКИЙ Абрам Семенович (справж. — Аврам Шимонович; 26. 10(08. 11). 1908, Київ — 16. 07. 1979, там само) — художник театру і кіно. Член СХУ (1945). Учасник 2-ї світової війни. Навч. у худож. студії (1918–19), на курсах художників-самоуків (1927), на робфаці (1928–31; у М. Шемякіна), в Моск. інституті підвищення кваліфікації художників (1938–41; у А. Лентулова, В. Шестакова), закін. Київ. худож. інститут (1937; викл. А. Черкаський, К. Трохименко). Працював у Держ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (від 1931), 1945–58 — як театр. художник, 1958–68 був художником-постановником на респ. студії телебачення, де оформив вистави: «Екзамени Арлекіна» Дж. Родарі, «Розумні речі» С. Маршака, «Наймичка» І. Карпенка-Карого (1958), «Сашко вибирає дорогу» М. Зарудного (1960), «Казка про принцесу Солиманську» К. Чапека (1962), «Північна Троянда» Р. Валуєва (1963). Б. компонував умов. простір, змушуючи його підкорятися худож. дійству. Твори зберігаються в ДМТМК. Брав участь у виставках від 1929, у респ. — від 1945. Персон. виставка у Києві (1945). Оформив вистави: «Дев’ять наречених і жодного жениха» Ф. Зуппе (у Київ. театрі муз. комедії, 1945), «Пам’ятні зустрічі» Л. Утєвського (1946, Житомир, муз.-драм. театр). Викладав у студії Будинку піонерів у Києві (1945–55). Відомий і як живописець-станковіст.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «В музеї Г. Голубкіної» (1938), «Квіти і фрукти» (1947), «Дніпро» (1951), «Автопортрет» (1963), «Старий король» (1970), «Янгол, що летить» (1971), «Жіночий портрет» (1972), «Пророк» (1977), «Джульетта», «Машкара», «Олтар», «Ті, що зійшли з фрески» (усі — 1978), «Два ангели та білий рояль» (1979).
Рекомендована література
- Абрам Семенович Балазовський: Каталог. К., 1966.