Балазовський Абрам Семенович

Визначення і загальна характеристика

БАЛАЗО́ВСЬКИЙ Абрам Семенович (справж. — Аврам Шимонович; 26. 10(08. 11). 1908, Київ — 16. 07. 1979, там само) — художник театру і кіно. Член СХУ (1945). Учасник 2-ї світової війни. Навч. у худож. студії (1918–19), на курсах художників-самоуків (1927), на робфаці (1928–31; у М. Шемякіна), в Моск. ін­ституті під­вище­н­ня кваліфікації художників (1938–41; у А. Лентулова, В. Шестакова), закін. Київ. худож. ін­ститут (1937; викл. А. Черкаський, К. Трохименко). Працював у Держ. укр. драм. театрі ім. І. Франка (від 1931), 1945–58 — як театр. художник, 1958–68 був художником-по­становником на респ. студії телебаче­н­ня, де оформив ви­стави: «Екзамени Арлекіна» Дж. Родарі, «Ро­зумні речі» С. Маршака, «Наймичка» І. Карпенка-Карого (1958), «Сашко вибирає дорогу» М. Зарудного (1960), «Казка про принцесу Солиманську» К. Чапека (1962), «Пів­нічна Троянда» Р. Валуєва (1963). Б. компонував умов. про­стір, змушуючи його під­корятися худож. дійству. Твори зберігаються в ДМТМК. Брав участь у ви­ставках від 1929, у респ. — від 1945. Персон. ви­ставка у Києві (1945). Оформив ви­стави: «Девʼять наречених і жодного жениха» Ф. Зуппе (у Київ. театрі муз. комедії, 1945), «Памʼятні зу­стрічі» Л. Утєвського (1946, Житомир, муз.-драм. театр). Викладав у студії Будинку піонерів у Києві (1945–55). Ві­домий і як живописець-станковіст.

Тв.: «В музеї Г. Голубкіної» (1938), «Квіти і фрукти» (1947), «Дні­про» (1951), «Автопорт­рет» (1963), «Старий король» (1970), «Янгол, що летить» (1971), «Жіночий порт­рет» (1972), «Пророк» (1977), «Джульет­та», «Машкара», «Олтар», «Ті, що зі­йшли з фрески» (усі — 1978), «Два ангели та білий рояль» (1979).

Літ.: Абрам Семенович Балазовський: Каталог. К., 1966.

І. М. Блюміна

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю