КІСТЯКІ́ВСЬКИЙ Георгій Бог­данович (18. 11(01. 12). 1900, с. Будаївка Київська пов. Київської губ., нині м. Боярка Києво-Святошинського р-ну Київської обл. — 07. 12. 1982, м. Кембридж, штат Мас­сачусетс, США) — фізико-хімік. Онук В. Беренштама, син Б. Кістяківського і М. Беренштам-Кістяківської, брат Олександра та батько Віри Кістяківських. Член Національної академії наук США (1933). Державні нагороди США. На­вчався у приватних гімназіях Києва та Москви. Під час воєн­них дій 1918–1920 ви­ступав у складі білогвардійських військових формувань. 1920 емігрував з Криму до Туреч­чини, згодом — через Балкани до Німеч­чини. Закінчив Берлінський університет (1924). У 1925 захистив докторську дисертацію з фізико-хімії під керівництвом М. Боденштайна, за його ж рекомендацією 1926 скерований у США до Прінстонського університету. 1930–1940 та від 1946 — у Гарвардському університеті (Кембридж): від 1933 — професор, 1947–50 — завідувач кафедри хімії. 1933 прийняв громадянство США. Від 1940 — консультант, від 1942 — завідувач від­ділу роз­робки вибухових речовин Національного дослідницького комітету оборони; водночас від 1941 — член Комітету атомної енергетики при Національній академії наук США, брав участь у роз­робках, які пере­дували Мангет­тенському проєкту (створен­ню першої атомної бомби у США); 1943 — консультант ядерних лабораторій у м. Лос-Аламос (штат Нью-Мексико, США); 1944–45 — завідувач від­ділу роз­робки традиційних вибухових речовин для атомної бомби. У 1950-х роках брав активну участь у роботі урядових наукових організацій з військово-технічних питань, зокрема Національного управлі­н­ня з аеронавтики. Радник президента Д. Айзенгавера у справах науки і техніки (1959–61). Президент (1961–64), віце-президент (1965–72) Національної академії наук США. 1968 на знак протесту проти агресії США у Вʼєтнамі припинив спів­працю з Пентаґоном і пере­йшов до активної критики мілітаристських кіл США, долучився до боротьби за контроль над стратегічною ядерною зброєю. Наукові дослідже­н­ня: молекулярна кінетика (зокрема реакцій у газовій фазі), структура поліатомних молекул, термохімія органічних сполук, спектро­скопія, фізика ударних хвиль. Сприяв створен­ню у Гарвардському університеті Українського наукового ін­ституту. Автор щоден­ника «A Scientist at the White House: The Private Diary of President Eisenhowerʼs Spesial Assistant for Science and Technology» (Hardcover, 1976).