БЕРЕНШТА́М-КІСТЯКІ́ВСЬКА Марія Вільямівна (бл. 1869, Київ — 1933) — громадська діячка, журналістка, письмен­ниця. Дочка В. Беренштама, дружина Богдана, мати Олександра та Георгія Кістяківських. Закін. гімназію (1886). У 1889 вступила на курси сестер-жалібниць і створила там гурток «Укр. просвіта». 1891 вступила на Вищі жін. курси у С.-Петербурзі. 1894 пере­бувала під таємним на­глядом поліції через її звʼязки із заарештованими у справі «Народного права». Викладала у вечір. школі для робітників. Була повʼяз. з С.-Петербур. «Союзом боротьби за визволе­н­ня робітничого класу»; боронила ідеї федералізму. 1897 видала кн. «Рас­сказы о борьбе человека с природой», яка до 1921 витримала 6 вид., зокрема українською мовою (Л., 1901). Друкувалася у ж. «Мир Божий». 1900 заарешт. за зберіга­н­ня забороненої літ-ри й «анти­урядову» пропаганду серед робітників Шліс­сельбурга, згодом була звільнена. У 1902 засудж. до 3-річ. засла­н­ня у Вологду. Звільн. 1904. У 1906 пере­їхала до Москви, де входила до Комісії родин­ної школи при Пед. товаристві Моск. університету, брала участь у ви­дан­ні ж. «Свободное воспитание». 1917 разом з родиною пере­їхала до Києва. Авторка біо­графії В. Беренштама (1925) та спогадів (1928).