Народної творчості Інститут

НАРО́ДНОЇ ТВО́РЧОСТІ Інститут Засн. 1941 у Львові як Краєвий інститут нар. творчості з метою організації, сприяння та метод. підтримки аматор. (самодіял.) мист. життя українців Галичини під час нім. окупації. Від 1942 діяв як Н. т. І. у структурі Відділу культур. праці Укр. ЦК. Директор — С. Сапрун (1941–44). У складі — Кабінети: муз.; театр. мистецтва; образотвор. мистецтва; декорац. мистецтва; етнографії та фольклору. Інститут також надавав негласну матеріал. і морал. підтримку інтелігенції, захищав осіб, які потребували легалізації та оборони від репресив. органів, від вивозу до Німеччини на примус. роботи тощо.

У Муз. кабінеті (кер. — Є. Цегельський) діяли вокал. та інструм. відділи. За час його існування було засн. і відновлено понад 1000 сільс., містечк. і міських хорів, інструм. колективів, відкрито муз. школу, очну та заочну муз. студії (навч. бл. 300 осіб), проведено бл. 20 диригент. курсів (звич., заоч. і вищих). При Кабінеті діяли хор. й інструм. колективи, капели бандуристів, домристів, що активно концертували (напр., концерт із вшанування пам’яті Д. Січинського, Панахида на соті роковини від дня смерті М. Шашкевича, концерт коляд і колядок тощо). Видавали інструктивно-метод. літературу, ноти, зокрема було опубл. бл. 40 вип. «Бібліотеки народної творчості», згрупов. у блоки та серії: «Народні пісні», «Мішані хори», «Мужеські хори», «Літургічні пісні» та ін. Одним із найбільших досягнень стало проведення Краєвого конкурсу хорів (1942), приуроч. до 100-ліття від дня народж. М. Лисенка. Із бл. 1000 міських, містечк. і сільс. хорів до фіналу пройшло 26 колективів з усіх регіонів Галичини. До свята організатори видали брошуру про М. Лисенка, ноти хор. композицій. У Краєвому конкурсі солістів (1943) виступило 60 осіб: співаки, інструменталісти (переважно на нар. інструментах — цимбалах, флоярах тощо), звучали і троїсті музики.

У Кабінеті образотвор. мистецтва (кер. — М. Михалевич) діяли відділи: образотвор. та приклад. мистецтва, скульптури, графіки. Було організовано 3 образотворчі студії — постійну 3-річну у Львові з відділами малярства, графіки та приклад. мистецтва, дит. (кер. — О. Кульчицька) та заочну (кер. — Л. Перфецький). Для забезпечення освіт. потреб публікували та розсилали в регіони навч.-метод. літературу. Від 1943 діяла Вища образотворча студія (ректор — В. Кричевсь­кий, декан — С. Литвиненко), серед викл. якої були М. Бутович, М. Дмитренко, М. Козик. У Кабінеті театр. мистецтва (кер. — Ю. Горняткевич) діяли відділи: драм., жанр. мист. слова і танц. Мав осередки у Львові та регіонах. При ньому було організовано бл. 1400 театр. гуртків, відкрито понад 15 режисер. очних курсів, заочні курси (навч. 250 осіб), гуртки з підготовки промовців і декламаторів, дво- і трирічні студії з вивчення класич. (кер. — Р. Ґеринович-Ланська), укр. нар. і танців різних народів (кер. — О. Ярославців). Співроб. постійно надавали консультації, проводили лекції, розповсюджували метод. матеріали. 1942 засн. драм. театр «Студія» (кер. — Ю.-А. Шерегій; вистави «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «Одруження» М. Гоголя та ін.). Також діяли зразк. і ляльк. театри, ТЮГ, театр. бюро. Було проведено низку конкурсів: на кращий аматор. драм. твір (5 приз. робіт рекомендували до публікації та постановки на сцені), драм. гуртків (із 540-а до фіналу, який відбувся наприкінці 1943, відібрали 20). Кабінет декорац. мистецтва (кер. — М. Єршов) створ. у зв’язку з розвитком діяльності театр. колективів для оформлення сільс. сцен, забезпечення реквізитом театр. осередків у регіонах. Загалом було виготовлено понад 30 декорацій. При Кабінеті діяли майстерня та пункт прокату костюмів. Проводили навч. роботу з підготовки декораторів. Із Кабінетом співпрацювали провідні артисти та драматурги, зокрема Й. Стадник.

Дещо пізніше був відкритий і Кабінет етнографії та фольклору (кер. — І. Гургула), функції якого раніше виконував Кабінет образотвор. мистецтва. Його співроб. збирали регіон. нар. одяг, вишивки, посуд, зразки нар. промислів, записували пісенні та прозові різножанр. твори укр. фольк­лору. В Інституті працювали або були з ним пов’язані відомі діячі культури та мистецтва: В. Барвінський, В. Блавацький, М. Волошин, Й. Гірняк, М. Гординська-Чапельська, Є. Козак, М. Колесса, А. Кос-Анатольсь­кий, Б. Кудрик, О. Курилас, М. Кушнір, О. Лисенко, З. Лисько, Г. Лужницький, Р. Любинецький, С. Людкевич, А. Малюца, В. Свєнціцька, З. Тарнавський, Л. Туркевич, Т. Шухевич та ін.

Інститут став ініціатором низки різних починань, які згодом переросли в окремі проекти. Так, у серпні 1941 було відкрито концертне бюро з правом організовувати концерти, реєструвати профес. акторів і музикантів, кон­тролювати репертуар виступів. У жовтні цього ж року при бюро засн. укр. театр-ревю «Вар’єте», реорганіз. 1942 у «Театр малих форм», а згодом у театр «Веселий Львів». Після відновлення рад. влади 1944 Інститут реорганізовано в обл. Будинок нар. творчості, а всі заплановані проекти згорнуто.

Рекомендована література

1. Альманах Першого Краєвого конкурсу хорів у Галичині (у сторіччя народин Миколи Лисенка). Л., 1943;
   Google Scholar Internet
2. Паньківський К. Роки німецької окупації (1941–1944). Нью-Йорк; Торонто, 1965;
   Google Scholar Internet
3. Довгалюк І., Шнерх С. Інститут народної творчості у Львові та культурно-освітнє життя в Галичині у 1941–1944 роках // Зап. НТШ: Пр. Музикознав. комісії. Т. 232. Л., 1996;
   Google Scholar Internet
4. Шнерх С. Незмовкна пісня. Л., 2001.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю