Народна творчість та етнологія

«НАРО́ДНА ТВО́РЧІСТЬ ТА ЕТНОЛО́ГІЯ» — науково-популярний ілюстрований журнал. Виходить від 1957 у Києві спочатку як квартальник, від 1964 — двомісячник під на­звою «Народна творчість та етно­графія»; від 2010 — сучасна назва. Засн. — ІМФЕ НАНУ (і видавець), Міністерство культури та мистецтв України. Висвітлюють пита­н­ня теорії, історії та сучас. стану нар. культури. Публікують зразки нар. творчості, крит.-бібліогр. огляди нових вид., інформацію про наук. та культурні події. Пріоритетними є теми духов. від­родже­н­ня, історії культури, сакрал. мистецтва, етноідентичності та етногенезу українців. По­стійні рубрики: «Стат­ті», «Роз­відки і матеріали», «Дослідже­н­ня з історії науки та культури», «З екс­педиційних матеріалів», «Памʼятки культури», «Публікації», «З архівів, колекцій та рідкісних ви­дань», «Трибуна молодого дослідника», «На допомогу художній самодіяльності», «Вам, вчителі» («На допомогу вчителеві»), «Наш календар» («Ювілейні та памʼятні дати»), «Критика та бібліо­графія», «Огляди, рецензії, анотації», «Нам пишуть» («З нашої пошти»), «Хроніка». Помітне місце за­ймають праці з муз. фольк­лористики О. Правдюка, М. Гордійчука, Л. Ященка, В. Гошовського, К. Квітки. Цін­ними є фольклорні записи та дослідж., присвяч. 100-літтю від дня смерті та 150-літтю від дня народж. Т. Шевченка: «Народні пісні на слова Шевченка» О. Правдюка (1960, ч. 1, 2; 1961, ч. 1), «Народна творчість про Тараса Шевченка» Д. Кушнаренка (1961, ч. 1), стат­ті Г. Сухобрус, І. Пільгука, М. Кузьменка та ін. Звернена увага на істор. пісні та думи у роз­відках М. Плісецького, М. Гуця, М. Пазяка, Ф. Колес­си, Г. Нудьги, С. Мишанича, Б. Кир­дана та ін. На­друковано стат­ті про М. Возняка, В. Гнатюка, Б. Грінченка, А. Димінського, М. Драгоманова, О. Кольберга, Ф. Колес­су, М. Костомарова, М. Куліша, А. Лободу, О. Маркевича, Я. Новицького, І. Франка, В. Щурата, Д. Яворницького та ін. Опубліковано добірки традиц. пісень (з нотами): з репертуару С. Крушельницької, зі спадщини І. Франка, В. Самійленка, С. Ру­данського, Т. Рильського, О. Довженка (15 зразків колядок). Вміщують стат­ті з історії фольклористики, поетики фольклору, етномузикології. Уперше озна­йомлювали з творами культур. діячів, що в рад. час були вилучені з наук. дискурсу (рубрика «Народо­знавчі праці вчених української діаспори»). Значна увага — дослідж. істор.-героїч. пластів пісен­ності українців та ін. словʼян. народів: праці М. Гуця (пісні про Косів. битву), О. Правдюка (стрілец. пісні), Я. Дзиги («Реве та стогне Дніпр широкий» як нац. символ), Л. Іван­никової (пісні про зруйнува­н­ня Січі). Ви­йшли друком нові записи фольк­лору: «Українські народні пісні з Кубані» (1989, ч. 1; 1990, ч. 3), «Дума про ре­пресованих кобзарів» (1992, ч. 1), «Народна памʼять про голодомор (голосі­н­ня “Туга за братами”)» В. Дубравіна (1993, ч. 5–6). Домінує ви­вче­н­ня архаїч. культур. зон українців — Карпат та Поліс­ся — у працях В. Гусєва, І. Білосвєтової, В. Сокола, B. Гнатюка, Р. Кирчіва та ін. Набува­ють значущості дослідж. фольк­лору укр. етніч. земель поза ме­жами України в працях Б. Медвідського, Г. Демʼяна, Н. Стикової, Н. Пастух, О. Харчишин та ін. На­друкували спецвип., присвяч. 500-річчю Запороз. Січі (1990, ч. 6), 2000-літтю Різдва Христового (вип. 1999–2000), а також «Угорська етно­графія» (ч. 4), «Французька етнологія» (ч. 6; обидва — 2006), «Польська етнологія» (2007, ч. 1), «Болгарська фольк­лористика» (ч. 2), «Ізраїльська етнологія» (ч. 4; обидва — 2008), «Японська етнологія» (ч. 1), «Білоруська етнологія» (ч. 6), «Македонська фольклористика» (ч. 3; усі — 2009), «Російська етнологія» (ч. 2), «Турецька фольклористика» (ч. 5; обидва — 2010), «Румунська етнологія» (2011, ч. 2), «Сербська фольклористика» (2012, ч. 2) та ін. Гол. ред.: М. Рильсь­кий (1957–64), Ю. Костюк (1965–66), О. Дей (1966–74), С. Зубков (1974–88), О. Костюк (1988–2000), Г. Скрипник (від 2000).

Завантажити статтю