Народна творчість та етнологія

Визначення і загальна характеристика

«НАРО́ДНА ТВО́РЧІСТЬ ТА ЕТНОЛО́ГІЯ»  — науково-популярний ілюстрований журнал. Виходить від 1957 у Києві спочатку як квартальник, від 1964 — двомісячник під назвою «Народна творчість та етнографія»; від 2010 — сучасна назва. Засн. — ІМФЕ НАНУ (і видавець), Міністерство культури та мистецтв України. Висвітлюють питання теорії, історії та сучас. стану нар. культури. Публікують зразки нар. творчості, крит.-бібліогр. огляди нових вид., інформацію про наук. та культурні події. Пріоритетними є теми духов. відродження, історії культури, сакрал. мистецтва, етноідентичності та етногенезу українців. Постійні рубрики: «Статті», «Розвідки і матеріали», «Дослідження з історії науки та культури», «З експедиційних матеріалів», «Пам’ятки культури», «Публікації», «З архівів, колекцій та рідкісних видань», «Трибуна молодого дослідника», «На допомогу художній самодіяльності», «Вам, вчителі» («На допомогу вчителеві»), «Наш календар» («Ювілейні та пам’ятні дати»), «Критика та бібліографія», «Огляди, рецензії, анотації», «Нам пишуть» («З нашої пошти»), «Хроніка». Помітне місце займають праці з муз. фольк­лористики О. Правдюка, М. Гордійчука, Л. Ященка, В. Гошовського, К. Квітки. Цінними є фольклорні записи та дослідж., присвяч. 100-літтю від дня смерті та 150-літтю від дня народж. Т. Шевченка: «Народні пісні на слова Шевченка» О. Правдюка (1960, ч. 1, 2; 1961, ч. 1), «Народна творчість про Тараса Шевченка» Д. Кушнаренка (1961, ч. 1), статті Г. Сухобрус, І. Пільгука, М. Кузьменка та ін. Звернена увага на істор. пісні та думи у розвідках М. Плісецького, М. Гуця, М. Пазяка, Ф. Колесси, Г. Нудьги, С. Мишанича, Б. Кирдана та ін. Надруковано статті про М. Возняка, В. Гнатюка, Б. Грінченка, А. Димінського, М. Драгоманова, О. Кольберга, Ф. Колессу, М. Костомарова, М. Куліша, А. Лободу, О. Маркевича, Я. Новицького, І. Франка, В. Щурата, Д. Яворницького та ін. Опубліковано добірки традиц. пісень (з нотами): з репертуару С. Крушельницької, зі спадщини І. Франка, В. Самійленка, С. Руданського, Т. Рильського, О. Довженка (15 зразків колядок). Вміщують статті з історії фольклористики, поетики фольклору, етномузикології. Уперше ознайомлювали з творами культур. діячів, що в рад. час були вилучені з наук. дискурсу (рубрика «Народознавчі праці вчених української діаспори»). Значна увага — дослідж. істор.-героїч. пластів пісенності українців та ін. слов’ян. народів: праці М. Гуця (пісні про Косів. битву), О. Правдюка (стрілец. пісні), Я. Дзиги («Реве та стогне Дніпр широкий» як нац. символ), Л. Іванникової (пісні про зруйнування Січі). Вийшли друком нові записи фольк­лору: «Українські народні пісні з Кубані» (1989, ч. 1; 1990, ч. 3), «Дума про репресованих кобзарів» (1992, ч. 1), «Народна пам’ять про голодомор (голосіння “Туга за братами”)» В. Дубравіна (1993, ч. 5–6). Домінує вивчення архаїч. культур. зон українців — Карпат та Полісся — у працях В. Гусєва, І. Білосвєтової, В. Сокола, B. Гнатюка, Р. Кирчіва та ін. Набува­ють значущості дослідж. фольк­лору укр. етніч. земель поза ме­жами України в працях Б. Медвідського, Г. Дем’яна, Н. Стикової, Н. Пастух, О. Харчишин та ін. Надрукували спецвип., присвяч. 500-річчю Запороз. Січі (1990, ч. 6), 2000-літтю Різдва Христового (вип. 1999–2000), а також «Угорська етнографія» (ч. 4), «Французька етнологія» (ч. 6; обидва — 2006), «Польська етнологія» (2007, ч. 1), «Болгарська фольк­лористика» (ч. 2), «Ізраїльська етнологія» (ч. 4; обидва — 2008), «Японська етнологія» (ч. 1), «Білоруська етнологія» (ч. 6), «Македонська фольклористика» (ч. 3; усі — 2009), «Російська етнологія» (ч. 2), «Турецька фольклористика» (ч. 5; обидва — 2010), «Румунська етнологія» (2011, ч. 2), «Сербська фольклористика» (2012, ч. 2) та ін. Гол. ред.: М. Рильсь­кий (1957–64), Ю. Костюк (1965–66), О. Дей (1966–74), С. Зубков (1974–88), О. Костюк (1988–2000), Г. Скрипник (від 2000).

Завантажити статтю